У 2024 році в Україні хочуть провести публічні консультації щодо змін законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Нинішня законодавча база не дозволяє захищати такі об‘єкти ефективно, в результаті чого важливі пам‘ятки зносять заради бездумної забудови.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Олену Шуляк.
За її словами, вкрай важливим завданням на сьогодні є актуалізація історико-архітектурних опорних планів в українських історичних містах. Адже навіть у Києві і Львові вони не мають тих форми та наповнення, щоб бути дієвим інструментом для захисту культурної спадщини.
Також потрібно розробити низку постанов щодо використання територій пам’яток, зон охорони, буферних зон, пам'яток та інших порядків та постанов, які необхідні для належного управління у сфері охорони культурної спадщини.
Окрім того, великою проблемою залишається те, що попри всі процеси цифровізації, які відбуваються в Україні, досі відсутній єдиний електронний реєстр пам’яток, не проведено інвентаризацію пам’яток та документації на них.
"Цей той мінімум, який потрібно реалізувати, щоб пам‘ятки не знищувались. Але і цього недостатньо повною мірою. У кожного українського міста, кожної громади є своя специфіка у цьому плані, тому задля ефективного захисту культурної спадщини законодавчу базу, яка ефективно регулюватиме це болюче питання, потрібно обговорювати з ними – з громадами і громадськістю. Тому ми й будемо проводити такі консультації", – пояснила нардеп.
Вона також зазначила, що при проведенні публічних консультацій у сфері охорони культурної спадщини активно будуть використовуватись досвід та напрацювання публічних консультацій, що проводились цього року для вдосконалення державної програми "єВідновлення".
Багато нюансів роботи програми, на які вказали представники громадськості і які потребують доопрацювання, були враховані. Тому законодавча база, необхідна для реалізації "єВідновлення", постійно доповнюється і актуалізується. Як результат, все більше громадян, які мають право на компенсацію, починають її отримувати.
Також практика проведення публічних консультації показала, як у зручному та доступному форматі можна обговорити питання з великою кількістю зацікавлених сторін та громадян з усієї України.
"Ми сподіваємось, що зможемо досягти таких же результатів у захисті об‘єктів культурної спадщини. Тому будемо обговорювати заходи, які найбільш актуальні для охорони наших пам‘яток – створення Єдиного електронного реєстру нерухомих пам’яток України, запровадження обов’язкового моніторингу історичних будівель органами місцевої влади з подальшим внесенням даних в е-систему і публічну підзвітність органів охорони культурної спадщини", – наголосила Шуляк.
І додала, що публічні консультації як форму народної демократії і народовладдя можна і потрібно застосовувати не лише задля покращення ситуації у сферах охорони культурної спадщини і вдосконалення тих чи інших державних програм для населення, але і в багатьох інших і абсолютно різних проєктах. Втім, для цього потрібно якнайшвидше прийняти закон про публічні консультації. Відповідний законопроект – №4254, вже готовий до другого читання і у першому кварталі 2024 року є всі шанси, що депутати Верховної ради його підтримають.
"Публічні консультації – це не боляче і не страшно. Більше того, у публічних консультацій є багато форм, які у світі успішно практикуються – окрім проведення їх так би мовити "вживу", є електронні, паперові, опитування тощо. До того ж, можна робити публічні консультації на рівні Верховної Ради – щодо зареєстрованих законопроєктів”, – наголосила Шуляк.
Втім, нардеп підкреслила, що нині в Україні, згідно з останніми дослідженнями, найбільш популярними формами прямої демократії є громадські слухання і збори громадян. Публічні консультації при цьому також вважаються ефективними, але не дуже популярними. Тому це потрібно виправляти, підсумувала вона.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
