2.8 C
Kamenskoe
Четвер, 26 Березня, 2026
На Головну Новини Комітет ВРУ підтримав законопроєкт про Telegram: що саме хочуть змінити в Україні

Комітет ВРУ підтримав законопроєкт про Telegram: що саме хочуть змінити в Україні

Верховна Рада може взятися за регулювання Telegram та подібних платформ. Профільний комітет уже дав "зелене світло" законопроєкту №11115 – його рекомендували розглянути в першому читанні.

Ініціатором виступив нардеп Микола Княжицький. Рішення ухвалили 25 березня.

Чому взагалі з’явилась ця ідея

Головний аргумент – безпека. За словами Княжицького, через такі платформи активно працюють російські спецслужби.

Ми маємо ситуацію, коли Telegram використовують для вербування, координації диверсій і поширення фейків, – зазначив він.

І це, як підкреслюють автори, не лише про месенджери. Подібні ризики можуть бути і на інших цифрових майданчиках.

До речі, Telegram зараз – один із головних джерел новин для українців. За опитуваннями, ним користуються близько 62% людей. Для порівняння, у ЄС цей показник значно нижчий.

Що саме хочуть запровадити

Законопроєкт не про заборону Telegram. Тут швидше про правила гри.

Серед основних вимог:

  • розкривати власників і джерела фінансування;
  • мати офіційний контакт для зв’язку з українською владою;
  • швидко реагувати на випадки тероризму, шахрайства чи загроз.

Тобто держава хоче розуміти, хто стоїть за платформою і як з нею комунікувати у критичних ситуаціях.

Що буде, якщо вимоги ігнорувати

У документі прописані і наслідки.

Якщо платформа не виконує правила, можливі:

  • санкції;
  • фінансові обмеження;
  • заборона використання для держорганів, банків і структур, що працюють із персональними даними.

Більше того, такі сервіси не можна буде встановлювати на службові пристрої.

Додаткові обов’язки для платформ

Є і технічні моменти, які можуть відчути користувачі.

Платформи мають:

  • публікувати правила користування;
  • дати можливість скаржитися на контент;
  • забезпечити право на відповідь або спростування.

Також йдеться про маркування реклами і підвищення медіаграмотності.

Окремо – прозорість. Якщо компанія працює не в Україні чи ЄС, вона повинна мати свого представника тут.

Як оцінюють документ

Голова комітету Микита Потураєв заявив, що проєкт не отримав негативних висновків від європейських інституцій.

Сам Княжицький вважає, що документ можуть доволі швидко доопрацювати і винести на голосування.

Джерело: 5692.com.ua