Центральне управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ у листі від 09.02.2026 № 116/2/1/51/ВихЗПІ надало відповідь на запит щодо зйомки дій груп оповіщення. Йдеться про ті групи, до складу яких входять представники ТЦК та СП, поліції, інколи – органів місцевого самоврядування.
У документі одразу нагадали про частину другу статті 19 Конституція України: органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти виключно в межах і на підставі закону. Тобто будь-які обмеження мають мати чітку правову основу.
Чи є пряма заборона
І ось тут виникає цікава деталь. Прямої норми, яка б забороняла знімати сам процес вручення повістки на вулиці, у законодавстві немає. Сам факт фіксації – не під забороною.
Але. Є нюанси щодо того, що саме потрапляє в кадр і як ця інформація потім використовується. Бо одне — зняти для себе, як доказ у разі спору. Інше – викласти відео з геолокацією, орієнтирами і коментарями в соцмережі.
Кримінальний кодекс: де проходить межа
У відповіді згадуються дві статті Кримінального кодексу.
- Стаття 114-1 Кримінальний кодекс України. Вона стосується перешкоджання законній діяльності Збройних Сил в особливий період. Якщо зйомка супроводжується агресією, фізичним блокуванням дій військових або закликами не виконувати вимоги – це вже може трактуватися як перешкоджання.
- Стаття 114-2 того ж кодексу. Тут мова про поширення інформації щодо переміщення, руху або розташування ЗСУ чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості. І якщо така інформація не була офіційно оприлюднена.
У листі підкреслено: працівники ТЦК та СП є військовослужбовцями. Тому, якщо в кадр випадково або навмисно потрапляє місце їхньої дислокації, блокпост, техніка чи конкретна точка проведення мобілізаційних заходів, це може розцінюватися як розкриття місця розміщення особового складу.
І вже тоді питання буде не до самої камери, а до змісту відео.
Державна таємниця і мобілізація
Окремо згадано Закон України "Про державну таємницю", зокрема статтю 8. У ній йдеться про те, що певна інформація у сфері оборони може належати до державної таємниці – зокрема дані щодо мобілізаційного розгортання.
Оскільки ТЦК та СП безпосередньо залучені до мобілізаційних процесів, фіксація специфічних моментів їхньої роботи теоретично може бути кваліфікована як розголошення інформації з обмеженим доступом. Все залежить від деталей.
Бодікамери вже обов’язкові
Цікавий момент: наказом Міністерства оборони від 06.08.2024 № 532 запроваджено обов’язкове використання бодікамер представниками ТЦК у складі груп оповіщення. Тобто вони мають здійснювати безперервну відеофіксацію під час роботи.
Фактично держава вже забезпечила свій механізм запису того, що відбувається.
Право громадян на інформацію
Водночас у відповіді нагадують і про Закон України "Про інформацію". Стаття 21 гарантує громадянам право збирати інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень.
Тобто право фіксувати дії посадових осіб існує. Але воно не безмежне і стикається з іншими нормами – зокрема тими, що стосуються безпеки та оборони.
Серед рекомендацій, які фактично озвучені:
- уникати прямих трансляцій;
- не вести панорамну зйомку місцевості;
- припиняти запис, якщо попереджають про наявність режимного об’єкта поруч.
Бо закон часто суворіше реагує саме на поширення інформації, а не на сам факт зйомки для власного використання, наприклад як доказу в суді.
Якщо виник спір
У випадку, якщо громадянин вважає, що його право на доступ до інформації порушене, можна скористатися механізмом оскарження. Стаття 23 Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачає можливість звернення до керівника органу, до вищої інстанції або безпосередньо до суду.
Тобто питання зйомки – це не чорно-біла історія. Прямої заборони немає, але є цілий пласт норм, які можуть бути застосовані залежно від обставин.
Джерело: 5692.com.ua
