Є такі моменти в році, коли давні звичаї ніби знову оживають. Увечері перед Андрієм багато дівчат згадують обряди, що передавалися поколіннями, і намагаються відкрити хоча б маленьку завісу над власною долею. Саме так було колись, і ця традиція досі тримається, хоч і радше як частина культури та цікавої містичної історії.
Старовинні способи передбачень
У ніч з 29 на 30 листопада молоді дівчата збиралися разом, ніби на маленьку таємну раду, щоб дізнатися хоч щось про майбутнього чоловіка. Найпростішим вважалося ворожіння надворі: виходили на вулицю і питали ім’я в першого чоловіка, який траплявся назустріч. Яке ім’я почуєш – те ніби й повинне було стати доленосним.
Але існували й інші варіанти, більш домашні та, так би мовити, тихі. Наприклад, обряд з каблучками. На тарілку насипали пшеницю, клали три персні – золотий, срібний і звичайний. Дівчина навмання тягнула один. Золото означало, що весілля десь поруч. Срібло натякало на зустріч із парою, а от простий перстень ніби говорив: доведеться ще почекати, можливо й не один місяць.
Ворожіння зі сновидіннями
Був ще один популярний спосіб, пов’язаний зі сном. Його любили за простоту. Дівчата готували дванадцять записок: на одинадцяти писали чоловічі імена, одну залишали білою. Усе це ховали під подушку, а зранку витягали першу-ліпшу. Якщо випадало ім’я – вважалося, що це знак майбутнього нареченого. А от коли руки тягнулися до чистого папірця, то ніби означало, що зустріч ще попереду, але точно не зараз.
Погляд Церкви на такі традиції
У Православній Церкві України наголошують, що сама ідея ворожінь пов’язана зі слабкою вірою. Людина ніби віддає частину своєї довіри не Богові, а комусь сторонньому, хто нібито може відкрити майбутнє. Священники нагадують: будь-які труднощі можна пережити, коли є віра та внутрішня сила, а не коли шукаєш відповіді у випадкових знаках.
Обряди, що збереглися з давніх часів
Серед старовинних способів був і досить незвичний: ворожіння на перехресті. Опівночі дівчата виходили на роздоріжжя, креслили навколо себе коло й уважно прислухалися до нічних звуків. Веселий сміх десь поблизу ніби обіцяв швидке весілля, тоді як плач – рік самотності.
Інший обряд пов'язаний із гребінцем. Перед сном дівчина розчісувала волосся, клала гребінець під подушку й промовляла фразу: "Суджений-ряджений, прийди й причеши мене". Вважалося, що майбутній чоловік мав з’явитися у сні та лагідно торкнутися волосся.
Важлива примітка
Матеріал має виключно розважальний характер. Усі подібні звичаї – це частина народної культури, але не інструмент реальних рішень. Астрологія, ворожіння, прикмети та інші подібні практики не є наукою і не можуть визначати майбутнє.
Під тінню давніх обрядів
Попри легкість та ігровість цих традицій, вони нагадують про бажання людини хоч трохи наблизитися до того, що ще не сталося. У цьому є своя теплота і навіть певна сила пам’яті: звичаї залишаються не тому, що вони точні, а тому, що вони про надію. А вона потрібна кожному.
Джерело: 5692.com.ua
