Останні тижні приносять відчуття, що навколо теми припинення війни знову з’явився рух. Не різкий, а такий… обережний. І зустріч Зеленського з Ердоганом стала однією з тих подій, після яких стає зрозуміло: дипломатичний фронт працює, навіть якщо ми не все бачимо.
Розмова лідерів: про що йшлося
Під час зустрічі президенти говорили про те, що багато процесів – особливо тих, які пов’язані із завершенням війни – зараз рухаються активніше. Можливо повільно, але рух є. Зеленський підкреслив, що Україна очікує реальної допомоги від турецької дипломатії. Туреччина має свої канали спілкування з москвою, і цей момент, як би там не було, залишається важливим.
Київ також хоче повернутися до обмінів – причому не до символічних, а до великих. Президент навіть сказав, що розраховує зробити це ще до кінця року. Повернути людей, які давно чекають свободи.
Війна має закінчитися. Альтернативи миру немає.
Ця його фраза прозвучала спокійно, але важко. Як речення, яке має більшу вагу, ніж здається.
Позиція Анкари: території – це Україна
Ердоган, зі свого боку, знову підтвердив те, що Туреччина не відступає від своєї позиції:
- Крим – український.
- Інші захоплені території – так само українські.
Без застережень, без "але".
Він також назвав Україну стратегічним партнером. Це звучить як формальність, але в контексті війни має зовсім інше значення. Анкара зберігає свою підтримку й каже про це прямо: територіальна цілісність, суверенітет, незалежність – це ті принципи, які Туреччина не переглядає.
Туреччина і роль у мирних сценаріях
У заяві Ердогана було кілька ключових сигналів.
- По-перше, Туреччина готова говорити з росією про будь-які реалістичні пропозиції, які можуть відкрити шлях до справедливого миру. Не до тимчасової паузи, а саме до кроку вперед.
- По-друге, Анкара підтримує дипломатичні зусилля, що мають зменшити напругу. Іншими словами, Туреччина залишається посередником, який може звести сторони за стіл, навіть якщо це виглядає майже неможливим.
І, нарешті, Ердоган сказав про готовність брати участь у відбудові України після війни – коли дійде до інфраструктури, гуманітарних проєктів, відновлення міст, які втомилися від сирен і руйнувань.
Фон зустрічі: що відбувається у світі довкола
Ця розмова двох лідерів відбулася не у вакуумі. Паралельно йдуть непублічні переговори між США та росією щодо можливих умов завершення війни. До Києва приїжджають американські посадовці. У медіа тихо говорять: можливо, до кінця місяця буде принаймні рамкова домовленість, щось на кшталт "карту напрямку".
На цьому тлі Туреччина знову опиняється в центрі. Її участь – це і про обміни, і про гуманітарні механізми, і про той міст між сторонами, який Анкара створює вже не вперше.
Момент перед рішенням
Такі зустрічі не завершують війни самі по собі. Але вони формують той простір, у якому з’являється шанс на інший сценарій. І зараз складається враження, що світ повільно, крок за кроком, наближається до моменту, коли доведеться робити реальний вибір.
Джерело: 5692.com.ua
