Листопад у лісі має свій настрій – повітря вже холодне, земля вкрита шаром вологи, а гриби, які не бояться морозу, продовжують тихо проростати серед листя. Багато хто думає, що сезон закінчився ще в жовтні, але ні – справжні грибники знають: листопад може подарувати чимало знахідок, якщо знати, де шукати.
Гливи – стійкі й щедрі
Глива звичайна, або як її ще називають – устрична, полюбляє старі пні та повалені дерева. Найчастіше оселяється на березі, вербі чи сосні. Вона не вибаглива до погоди й росте аж до перших справжніх морозів. М’якоть ніжна, смак м’який, тому гливи часто смажать, тушкують або маринують. Кажуть, вони навіть стають смачнішими, коли злегка прихоплені морозом.
Опеньки – лісові компанійські гриби
Опеньки восени ростуть цілими родинами. Побачивши один пеньок, укритий їхніми капелюшками, можна збирати з піввідра. У листопаді найчастіше зустрічаються осінні та тополеві – їх видно на стовбурах і коренях дерев, у хвойних або листяних лісах. Грибники люблять їх за аромат і універсальність – ці гриби гарні і в супі, і в засолюванні.
Лисички – яскраві серед сірості
Іноді, коли здається, що в лісі вже нічого не залишилось, серед моху чи в опалому листі зненацька виглядає помаранчевий капелюшок лисички. Ці гриби не псуються, не червивіють, а ще мають приємний, майже горіховий присмак. Особливо часто їх можна знайти біля сосен, дубів і ялин.
Білий гриб – останній король сезону
Білий гриб у листопаді – це майже як випадкова зустріч зі старим другом. Уже рідкість, але трапляється, якщо осінь тепла. У хвойних лісах, серед моху та лишайників, іноді можна натрапити на кремового красеня з товстою ніжкою. Його аромат і текстура – справжня класика грибного світу.
Маслюки – ті, що не здаються холоду
Маслюки зазвичай люблять теплу погоду, проте деякі види тримаються до кінця листопада. Особливо в молодих соснових посадках. Їхній блискучий капелюшок легко впізнати, хоча трапляються схожі неїстівні двійники. Якщо гриб має дивний запах або слизький, темний вигляд – краще залишити його в лісі.
Польський гриб – темний моховий мисливець
Цей гриб часто ховається серед голок у хвойному лісі, де ґрунт піщаний і сухий. Польський гриб темно-коричневий, знизу жовтуватий, а м’якоть при розрізі трохи синіє. Його вважають делікатесом, особливо після сушіння – аромат залишається насиченим і лісовим.
Дощовики – непримітні, але варті уваги
Багато хто проходить повз них, вважаючи дивними чи неїстівними. Насправді молоді дощовики можна сміливо збирати – у смаженому вигляді вони нагадують м’яке м’ясо. Головне – брати тільки ті, що всередині ще білі, бо старі стають темними і вже не годяться.
Корисні поради від грибників
- Не беріть гриби, яких не впізнаєте. Навіть якщо вони здаються знайомими.
- Уникайте лісосмуг біля трас, сміттєзвалищ чи промислових зон. Гриби вбирають усе, що є в ґрунті.
- Кошик краще за пакет: гриби мають "дихати".
- Після дощу шанс натрапити на молоді гриби зростає вдвічі.
- Старі або пошкоджені гриби не ризикуйте брати – вони можуть бути отруйні.
Післясмак листопадового лісу
Коли ліс уже готується до зими, гриби стають схожими на останні краплини осені – тихі, витривалі, мовчазні. Вони вчать не поспішати, бо навіть у холоді ще можна знайти життя. І, можливо, саме це робить листопадове полювання таким особливим.
Джерело: 5692.com.ua
