Булінг під час навчання? МОН пояснило, які види існують і куди звертатись по допомогу

Міністерство освіти й науки розповіло українцям, які види булінгу в межах навчального процесу існують, як його розпізнати, а також куди можна звертатись по допомогу.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу МОН.

Які види булінгу існують та як його розпізнати

У міністерстві нагадали, що булінг – це системна дія або бездіяльність учасників освітнього процесу (учнів, учителів тощо), які полягають у насильстві, приниженні чи іншому агресивному ставленні до людини.

Повідомляється, що в цілому існує п'ять видів булінгу:

  • фізичний – побиття, штовхання, підніжки;
  • психологічний – ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж;
  • економічний – крадіжки, вимагання грошей, псування майна;
  • сексуальний – жарти, образи, погрози сексуального характеру;
  • кібербулінг – публікація контенту (фото, відео) без дозволу.

Як працює е-система повідомлень про булінг

У МОН розповіли, що постійно працюють:

  • над підвищенням рівня обізнаності та поінформованості педагогічних колективів і адміністрацій шкіл щодо розуміння явища булінгу;
  • над наданням практичних інструментів для його розпізнавання та запобігання в шкільному колективі.

Зазначається, що торік у жовтні в Україні почала працювати електронна система повідомлень про випадки булінгу, розміщена на ПАК "АІКОМ" (програмно-апаратному комплексі "Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту").

Йдеться про систему управління освітою зі збору, зберігання, управління та використання даних у цій сфері, яка дає змогу приймати обґрунтовані та ефективні управлінські рішення.

Завдяки розширеним функціональним можливостям ця система генерує статистику в межах системи освіти, а також забезпечує її моніторинг.

"Кожне звернення, навіть ті, які система не ідентифікувала як булінг (оскільки під час створення заяви потрібно підтвердити наявність певних ознак цього явища), опрацювала ювенальна поліція", – наголосили в МОН.

Уточнюється, що всі подані раніше звернення вже були розглянуті, і за кожним випадком поліція відреагувала відповідно до ситуації. При цьому:

  • 70% таких звернень подали діти;
  • 30% – батьки, як законні представники дитини.

"Заяви надходять з усіх областей України, найбільше – з Києва та великих міст. Водночас усі звернення були іменними, хоч для дітей передбачено можливість подання анонімної заяви", – поділились у МОН.

Куди діти й батьки можуть звертатись по допомогу

Згідно з інформацією МОН, школяр, який став свідком або жертвою булінгу, або інші учасники освітнього процесу можуть повідомити про це кількома безпечними способами:

  • звернутися особисто до класного керівника, шкільного психолога, соціального педагога чи директора закладу освіти;
  • залишити повідомлення через анонімну скриньку довіри або електронну форму на сайті школи;
  • подати звернення через державну освітню систему ПАК "АІКОМ", де діє спеціальний розділ для повідомлень про булінг;
  • зателефонувати на національну дитячу гарячу лінію 116 111 (цілодобово, безоплатно та анонімно);
  • звернутися до освітнього омбудсмена України або ювенальної поліції – якщо ситуація потребує негайного втручання.

Уточнюється, що для подання звернення через електронну систему, потрібно:

  • увійти або зареєструватися в ПАК "АІКОМ";
  • натиснути кнопку "Повідомити про булінг";
  • заповнити коротку анкету (можна анонімно).

"Після надсилання звернення його отримує адміністрація школи, яка зобов'язана розпочати перевірку, та ювенальна поліція", – пояснили в міністерстві.

Нагадаємо, раніше освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила, що випадки булінгу в українських школах стають дедалі частішими та пояснила, що потрібно для подолання цієї проблеми.

Крім того, ми розповідали, як батькам вчасно розпізнати, що дитину ображають, та яке покарання за це може бути.

Читайте також, чому булінг починається з байдужості дорослих та як зупинити насильство в школі.