В Україні нагадали, що за необережні дописи у соцмережах можна отримати не лише коментарі, а й штраф. Ідеться про статтю 173-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка карає за поширення неправдивих відомостей, здатних викликати паніку чи порушити громадський спокій.
Суми покарання, здавалось би, невеликі — від 170 до 255 гривень. Але справа не у грошах. Адже мова про те, що навіть короткий пост або жарт може перетворитися на "доказ фейку" в очах правоохоронців.
Як це працює насправді
Адвокат Євген Булименко пояснює: щоб когось справді притягнути до відповідальності, треба довести, що людина свідомо поширювала неправду і розуміла наслідки своїх дій. Інакше кажучи, просто натиснути "репост" — ще не злочин.
Проте, у практиці судів буває по-різному. Якщо видно, що користувач діяв навмисно, справа може завершитися штрафом. Наприклад, у Донецькій області людину оштрафували на 170 гривень за пост, який міг налякати місцевих. У Києві ж чоловіка покарали за створення фейкового Telegram-акаунта, де він вигадував історії про іншу особу.
Де межа між свободою слова і відповідальністю
Соцмережі давно стали місцем, де кожен може висловитися. Але юристи нагадують: свобода слова — це не повна безкарність. Коли людина ділиться інформацією, що може викликати недовіру або тривогу, це вже зона ризику.
І хоча більшість таких справ суди згодом закривають — мовляв, немає складу правопорушення, — прецеденти все ж існують. А отже, шанс отримати адмінпротокол за невдалий пост — цілком реальний.
Що варто пам’ятати перед тим, як натиснути "Поділитися"
Перед тим як публікувати чи пересилати сумнівну новину, юристи радять хоча б швидко перевірити джерело. Бо іноді достатньо кількох секунд, щоб уникнути неприємностей. Навіть якщо штраф невеликий — сам факт провадження може створити зайві проблеми, зіпсувати репутацію чи просто додати стресу.
Ми живемо в час, коли слово в інтернеті стало зброєю — не лише інформаційною, а й юридичною. І поки одні зневажливо ставляться до цього, інші вже отримують постанови суду. Схоже, настає епоха, коли думати перед публікацією — не порада, а необхідність.
Джерело: 5692.com.ua
