В Україні вирішили максимально обмежити розголос про те, як і де працює оборонна промисловість. Таке рішення Кабмін ухвалив не від доброго життя — а через безпеку. Бо війна триває, і навіть найменша деталь про виробництво зброї може стати підказкою для ворога.
Що змінилося в реєстрах
Відтепер певну інформацію про оборонні підприємства просто не побачиш у відкритому доступі.Йдеться, наприклад, про місце розташування заводів, їхні виробничі можливості, іноді навіть структуру власності. Все це — закрите до моменту, коли в країні завершиться воєнний стан.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко пояснила, що дані прибрали з публічних агрегаторів навмисно — щоб сторонні особи, зокрема ворожі структури, не могли скористатися цією інформацією. Для прозорості, каже вона, передбачили запобіжники: нововведення стосується лише оборонних компаній і лише на час війни.
Захист замість відкритості
Якщо коротко — це спроба зробити з нашої оборонки фортецю.Уряд підкреслює: зараз не час для публічності, коли навіть дрон-камікадзе може знайти ціль за супутниковими знімками. Безпека підприємств стала пріоритетом, бо саме вони тримають армію "на боєприпасах" і техніці.
Свириденко наголосила: без надійного захисту не буде ні нових заводів, ні інновацій. А без інновацій — армія залишиться без переваги. Тож логіка проста: менше говоримо, більше робимо.
Міжнародні партнери в українській оборонці
Цікаво, що одночасно з обмеженням доступу до даних Україна активно відкриває двері закордонним виробникам. Про це раніше говорив прем’єр Денис Шмигаль.За його словами, понад 25 компаній зі США, Європи та інших країн уже працюють над тим, щоб запустити свої виробництва в Україні. Серед них — справжні гіганти оборонної промисловості.
Українська влада пропонує партнерам різні формати співпраці — від спільного будівництва до "данської моделі", де підприємства діють разом з українськими структурами, під брендом Build with Ukraine / Build in Ukraine. Головне правило — більша частина виготовленої техніки залишається для потреб ЗСУ.
Великі контракти та натяк на майбутні постачання
Наприкінці вересня з’явилася ще одна цікава деталь: німецький концерн Rheinmetall отримав від США замовлення на постачання артилерійських снарядів калібру 155 мм і 105 мм на суму 444 мільйони євро. Контракт розрахований до червня 2027 року, а перші поставки планують уже у 2026-му.
Формально, у документах не вказано, кому саме призначене це озброєння. Але більшість аналітиків переконані — мова йде про боєприпаси для України. Така стратегія США виглядає як підготовка наперед: створити запас, щоб у потрібний момент не витрачати місяці на нові замовлення.
Оборонна індустрія як нова економіка
Останнім часом Україна фактично перетворює оборонну галузь на окрему економічну систему. Десятки приватних і державних підприємств змагаються у створенні дронів, бронетехніки, систем зв’язку.Деякі з них уже виходять на рівень міжнародного партнерства. Наприклад, нещодавно українські виробники презентували свої зразки техніки на виставках у Польщі та Британії.
Але відкритість тут має межі. Бо разом із міжнародним інтересом зростає і ризик промислового шпигунства. Саме тому засекречення реєстрів виглядає логічним — це спосіб не лише сховати, а й уберегти потенціал, який може вирішити долю війни.
Тиха міць
Тиша навколо оборонки — це не слабкість. Це сигнал, що країна починає діяти стратегічно, а не реактивно. Бо іноді найкраще рішення — не розповідати, а робити.І саме зараз, коли ворог намагається вгадати наші кроки, ця тиша може вартувати набагато більше, ніж гучні заяви.
Джерело: 5692.com.ua
