Пошук роботи за кордоном для українців часто виглядає як справжнє випробування. Багато хто, опинившись у новій країні, мусить залишити за плечима роки навчання й досвіду та братися за будь-яку роботу — лише б утримати родину. Це непросто і морально, і фізично, особливо коли доводиться починати з нуля в чужому середовищі.
Навіть офіційне працевлаштування й стабільна зарплата не завжди означають гідні умови. Часто українці миряться з упередженням, низькими виплатами та напруженим графіком. Робота є, але часом вона відчувається як тимчасовий порятунок, а не стабільна кар’єра.
Хто працює у Європі найчастіше
Більшість українців у країнах ЄС знаходять себе на некваліфікованих або середньокваліфікованих посадах. Найбільш поширені напрями — водії, будівельники, покоївки, прибиральники, працівники складів, заводів та сфери обслуговування. Люди з вищою освітою часто згоджуються на нижчі позиції, ніж ті, що мали вдома, і отримують мінімальну або трохи більшу за мінімальну оплату.
Вигідні ніші: медицина та IT
Зовсім інша історія з лікарями й айтішниками. Для них кордони відчинені ширше: зарплати добрі, попит великий, та й до них ставляться серйозніше. Ці професії — як перепустка у стабільніше життя, без постійного страху, що завтра роботу заберуть.
Європейські реалії зарплат
Мінімальна зарплата в країнах ЄС сильно різниться: від 551 євро у Болгарії до 2704 євро у Люксембурзі. Для порівняння, в Україні цей показник близько 164 євро. Ці цифри наочно демонструють масштаб розриву та причини, чому українці погоджуються на важку працю за кордоном.
Де найгучніше говорять про несправедливість
Як зазначає Euronews, найбільше невдоволення рівнем оплати спостерігається у Південній та Східній Європі. У Португалії та на Кіпрі аж 86% працівників вважають свою зарплату несправедливою. В Італії так думають 84%, у Греції – 85%, а в Іспанії – 81%.
На противагу, у Скандинавії зовсім інший настрій: у Данії лише 19% опитаних висловили невдоволення, у Швеції – 26%, Нідерландах – 28%, а у Фінляндії – 34%. Тут довіра до системи соціальної справедливості значно вища.
Соціальна рівність крізь призму зарплати
До речі, не всюди в Європі однаково сприймають рівень оплати. У Португалії чи на Кіпрі аж 86% людей переконані, що заробляють несправедливо. У Греції — 85%, в Італії — 84%, Іспанії — 81%. А от у Данії таких лише 19%, у Швеції — 26%, у Нідерландах — 28%, у Фінляндії — 34%. У північних країнах, схоже, більше довіряють своїм системам.
Європейська комісія навіть підготувала звіт під назвою "Інвестування у справедливість". Там підкреслюють: у часи, коли світ стрясають технологічні революції та економічні кризи, саме зарплата стала головним показником соціальної рівності. Більше ніж дві третини мешканців ЄС (67%) відчувають, що їхня праця недооцінена. Для українців же робота в Європі — це водночас рятівне коло й виклик. Хто має затребувану спеціальність, виграє. Решті доводиться змагатися за кожну вакансію.
Дивлячись уперед
Трудова міграція й надалі буде шляхом виживання для багатьох родин. Але справжнє вирішення проблеми можливе лише тоді, коли умови праці й зарплати — і в Україні, і в самій Європі — стануть більш справедливими та стабільними.
Джерело: 5692.com.ua
