Після 24 лютого 2022 року в Україні змінилося буквально все. Разом із війною, яка прийшла у кожен дім, почалася й загальна мобілізація. Це стало без перебільшення вирішальним моментом: від кількості людей на фронті залежало, чи вистоїмо ми. Право, обов’язок і навіть мораль — усе тут переплелося. Конституція недвозначна: захист країни — це головне завдання, а від кожного громадянина вимагається виконати свій обов’язок.
І саме тоді на перший план вийшло питання відповідальності. Стаття 336 Кримінального кодексу — від 3 до 5 років за ухилення. Звучить суворо, але війна не залишає багато варіантів.
Перші кроки та сплеск
2014-й рік став відправною точкою. Тоді ж з’явилася стаття 336, і вже наприкінці року маємо перший вирок. Це був сигнал: держава серйозно ставиться до мобілізації.
А вже у 2015-му кількість справ вибухнула — понад 1,5 тисячі вироків. Можна сказати, що це був своєрідний період "шоку". Суспільство тільки звикало до війни, і будь-яка відмова від служби одразу підпадала під жорстке покарання. Потім ситуація почала стихати.
Затишшя перед бурею
З 2016 по 2021 рік спостерігався різкий спад. Якщо у 2015-му вироків були тисячі, то вже через кілька років — одиниці. До 2021-го їх залишилося всього 8. Люди або звикли до нових реалій, або система стала менш суворою. Війна на сході вже не викликала такої хвилі справ у судах, як на початку.
Коли масштаби стали іншими
2022 рік змінив усе. Повномасштабне вторгнення не тільки загострило ситуацію, а й запустило нову хвилю кримінальних проваджень. Якщо у 2021 році виносили поодинокі рішення, то у 2022-му їх стало 186. Для порівняння: зростання у 93 рази.
І це лише верхівка айсберга. За даними судової адміністрації, тоді в роботі було майже пів тисячі справ.
Рекордний 2023-й
Наступний рік увійшов у статистику як рекордний.
- відкрито понад 1 200 справ;
- винесено більше тисячі вироків;
- з них 60 завершилися реальним ув’язненням;
- загалом засудили 930 чоловіків.
Щоб зрозуміти масштаб: майже третина усіх вироків з 2014 року припала саме на цей рік.
Трохи інша картина у 2024-му
У 2024 році кількість вироків трохи зменшилася, але справ у судах побільшало — майже 2 700. Це ніби парадокс: більше справ, менше ув’язнень. Але тут є нюанс — суди стали частіше закривати провадження.
Наприклад, у Києві у 2024-му винесли лише 7 вироків, хоча розслідувань було понад два десятки. З’явилася тенденція, коли людині повідомляли підозру, а справу згодом закривали.
2025-й: в’язниці замінюють окопи
А ось 2025 рік показав ще один напрямок. Понад 10 тисяч засуджених звільнили умовно-достроково, аби вони йшли воювати. Виходить, замість ґрат люди отримують автомат.
Покарання зазвичай складає 3–4 роки, і суди рідко дають умовні строки. Та водночас є суперечки навіть серед самих суддів. У одній із справ суддя Верховного Суду висловив окрему думку: мовляв, дивно додатково враховувати війну як обтяжуючу обставину, адже це і так суть самого злочину.
Гроші теж грають роль
Крім тюремних строків, є й фінансове покарання. У 2025 році штрафи сягають від 17 до 55 тисяч гривень. Для багатьох сімей це непідйомні суми. Іноді для людини це може бути навіть гірше за строк, бо б’є прямо по кишені, залишаючи без грошей сім’ю.
Ще один бік медалі
До речі, цікаво й те, що в деяких країнах світу за ухилення від служби передбачають набагато жорсткіші санкції. Наприклад, у Південній Кореї чоловіки, які відмовляються служити в армії, ризикують не тільки ув’язненням, а й фактично втрачають шанс на нормальну кар’єру. В Ізраїлі покарання ще більш жорстке. Україна ж, схоже, шукає баланс: карати, але й одночасно використовувати засуджених як додатковий ресурс для війська.
Баланс між правом і війною
Нині українська система нагадує постійне лавірування: з одного боку, суворі вироки й штрафи, з іншого — масове умовно-дострокове звільнення задля армії. Це одна з тих ситуацій, коли закон і війна йдуть поруч, але не завжди збігаються.
Зараз ми бачимо, як держава намагається поєднати непоєднуване: карати й водночас використовувати тих, хто ухилявся. Це питання буде залишатися гострим, доки триває війна. Адже мова не лише про правосуддя, а й про виживання країни.
Джерело: 5692.com.ua
