В Україні назріла проблема, яка стосується багатьох сімей — системна нерівність в оплаті праці. Статистика говорить: українки заробляють майже на п’яту частину менше, ніж чоловіки. Аби отримувати ті самі гроші, вони мусять працювати довше — у масштабі життя це плюс 6,5 років роботи. Шість з половиною років, які могли б бути витрачені на себе, на дітей, на відпочинок.
Такі дані навели у вінницькому управлінні інспекційної діяльності, посилаючись на офіційну статистику уряду. Гендерний розрив в зарплатах — 18,6%. І це не тимчасове явище. Якщо зберегти поточну динаміку, то на виправлення ситуації піде більше сотні років.
Жінки — там, де найменше платять
Жінки в Україні найчастіше працюють у так званих "низькооплачуваних" сферах: освіта, медицина, доглядова сфера. Причини різні — від суспільних стереотипів до відсутності альтернатив. Але результат завжди один: менше грошей і менше шансів піднятися по кар’єрних сходах.
Цікаво, що навіть у тих галузях, де жінки становлять меншість, їхня оплата ще більш вразлива. Наприклад:
- у промисловості — платять на 25% менше, ніж чоловікам на тих самих посадах;
- у фінансах і страхуванні — розрив сягає 31,5%;
- у сфері культури, мистецтва, спорту — різниця досягає третини.
І це при тому, що в багатьох випадках обов’язки ті самі або навіть складніші.
Причини нерівності: від декрету до війни
Причин багато, але одна з головних — перерви в кар’єрі через вагітність та догляд за дітьми. Часто жінки просто не встигають "повернутися в гру" після декрету: хтось втрачає навички, хтось — місце, а хтось просто не має куди подіти дитину, особливо якщо садки закриті або працюють урізано (як це часто буває в прифронтових регіонах). Приватні варіанти — надто дорогі.
До цього додається ще один момент: війна. Вона витіснила багатьох чоловіків з ринку праці через мобілізацію, і тепер чимало жінок заповнюють вакансії, які раніше вважалися суто "чоловічими".
Жінки на нових позиціях — але не на керівних
У 2024 році жінки вперше обігнали чоловіків за кількістю поданих резюме — 52% проти 48%. І тепер уже нікого не здивує жінка-машиністка, гірниця чи водійка фури. Але на верхівці управління все ще панує дисбаланс. У топменеджменті жінок лише 17,7%. Тобто лише кожна шоста керівна посада в країні — жіноча.
При цьому, цікаво, що у підприємництві ситуація виглядає зовсім інакше. У 2024 році понад 60% нових бізнесів відкрили саме жінки. Це були не лише традиційні сфери типу освіти чи медицини, а й виробництво одягу, HR, соціальна допомога. Жінки, по суті, самі шукають шляхи, як вийти з цього замкненого кола.
Гендерна несправедливість в оплаті праці — це не просто "жіноче питання". Це про втрату людського потенціалу, про перекіс у системі, який б’є по всіх: і по економіці, і по родинах, і по наступних поколіннях. Бо коли частина суспільства змушена працювати більше і заробляти менше — це гальмо для всіх.
Джерело: 5692.com.ua