Школа в Україні вже давно не виглядає так, як раніше. Через війну навчальний процес став гнучким, як ніколи. Комусь доводиться вчитися в бомбосховищі, хтось сидить за ноутбуком в іншій країні, а дехто має змогу повернутися до звичного класу — якщо безпекова ситуація це дозволяє.
У Міністерстві освіти вирішили не триматися жорстких формулювань. Формат навчання залежатиме від того, де саме перебуває дитина. Звучить логічно, та викликає чимало запитань.
Дистанційка не зникає, але змінюється
Не так давно в суспільстві здійнявся шум: МОН скасувало Наказ №1112, який визначав нові правила для дистанційного навчання. Але, як пояснила заступниця міністра освіти Надія Кузьмічова, мова йде не про відмову від самих ідей, а радше про перегляд формулювання та підходу. Причиною стала слабка комунікація між МОН та місцевою владою в регіонах, де тривають обстріли. Врешті домовилися — наказ прибрали, а сенс залишили.
Що чекає дітей з 1 вересня
Отже, з вересня ситуація виглядає так:
- У прифронтових районах — лише дистанційне навчання. Це питання безпеки, тут інших варіантів просто немає.
- На тимчасово окупованих територіях — педагогічний патронаж. Якщо коротко, дитина вдень ходить до місцевої школи, щоб батьків не звинуватили в "невиконанні обов'язків", а ввечері займається з українським учителем. Один на один. І це, до речі, офіційно оплачувана робота для педагога.
- За кордоном — спрощена українознавча програма. Це приблизно 5–8 годин на тиждень, і вона не дублює те, що дитина вже проходить у місцевій школі.
- У відносно спокійних регіонах — очне навчання, якщо ситуація дозволяє. Але змішані формати — коли вчитель одночасно веде урок у класі й онлайн — не рекомендуються. Для цього мають бути окремі класи, бо інакше страждає і якість, і сам викладач.
Нові правила для дистанційних класів
Ще один важливий момент — це кількість учнів. Мінімально, щоб створити повноцінний дистанційний клас, має бути 20 дітей. Але є нюанси:
- У селах, прифронтових чи окупованих районах — достатньо 10.
- У містах — 15.
Для шкіл спеціального типу (наприклад, з інклюзивним навчанням) ці обмеження не діють.
Цікаво, що дистанційний клас може існувати навіть без повного набору паралелей. Наприклад, у школі можуть бути 1–6 і 8–11 класи, але без 7-го — і це не порушення.
Як бути дітям за кордоном або на ТОТ
Для дітей за межами України теж передбачено кілька варіантів:
- Якщо дитина ходить до місцевої школи — вона може під'єднатися до українознавчого блоку в українській школі.
- Якщо не відвідує іноземний навчальний заклад — може повністю вчитися дистанційно в українському.
Також дозволено навчатися за індивідуальними формами: екстернат, сімейна форма тощо.
На ТОТ діє лише патронаж. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона все одно може працювати — індивідуально, для кожної дитини. За це вчитель отримає зарплату.
Школа офлайн: як виглядає політика МОН
Політика "Школа офлайн" — це не просто гасло. Це спроба повернути дітей до звичного формату, хоча б частково. Але там, де це можливо. А в інших випадках — забезпечити якісну альтернативу. Таку, що не перетворює урок на "формальність для звітності", а справді дає знання.
Усе це звучить складно. Але реальність ще складніша. І перед початком нового навчального року головне — не забути, що за всіма цими формулюваннями стоять діти. Вони мають право вчитися — попри війну, страх і роз'єднаність.
Джерело: 5692.com.ua
