Європейські гроші не дістаються просто так — за ними стоїть цілий список вимог, а ще — політика, дедлайни й непрості реформи. Україна зараз перебуває на тому етапі, коли кожен невчасно ухвалений закон може вартувати мільярдів.
Україна та програма Ukraine Facility
Україна планує довести до кінця всі реформи, які Євросоюз визначив як обовʼязкові для подальшого фінансування. Про це заявив міністр економіки Олексій Соболєв, спілкуючись з журналістами під час онлайн-пресконференції. Про подію пише Bloomberg.
Йдеться про 12,5 мільярда євро в рамках так званої програми Ukraine Facility — це довгострокова допомога від ЄС, схвалена ще минулого року. Ідея проста: утримати українську економіку на плаву, поки триває війна.
За словами Соболєва, уряд разом з представниками Єврокомісії вже декілька місяців переглядає умови програми, щоб адаптувати її до нинішньої ситуації в країні.
Ми разом із Єврокомісією оновлюємо механізми підтримки. Цей перегляд триває вже три місяці. Розраховуємо, що нові умови затвердять до кінця вересня, — заявив міністр.
Зірвані терміни та зменшений транш
Хоча більшість зобов’язань Київ уже виконав, три з 16 пунктів, які мали бути реалізовані в першому кварталі року, були зірвані за строками. Через це Єврокомісія вирішила зменшити наступний транш: замість очікуваних 4,5 мільярда євро, надійде 3 мільярди.
Цікаво, що дві з трьох умов уже вдалось закрити — щойно надійде відповідний звіт, Україна сподівається отримати 1,1 мільярда євро за другий квартал 2025 року.
Найбільша проблема зараз — це відбір суддів до Вищого антикорупційного суду. Процес виявився надто складним і малоефективним: з 200 кандидатів відібрали тільки двох.
Маємо лише 2 судді з 25 необхідних. Це неприйнятно, — пояснив Соболєв.
Уряд уже напрацював новий законопроєкт, який має спростити всю процедуру і зробити її менш бюрократичною.
До речі, загальний список реформ і показників, які має реалізувати Україна, розширили: тепер їх не 36, а вже 51. І тут починаються складнощі — багато рішень, на які чекає Євросоюз, потребують голосування у Верховній Раді. А там, як відомо, усе залежить не тільки від аргументів, а й від політичного фону.
У зв’язку з цим уряд просить ЄС погодити деякі зміни: частину умов перенести на пізніше, інші — навпаки, виконати швидше.
Політичні сигнали, які зчитує Брюссель
Ситуація навколо антикорупційної системи вже не вперше викликає занепокоєння у Євросоюзу. Зокрема, коли Рада в липні ухвалила закон №12414, який зробив НАБУ і САП залежними від рішень генпрокурора, у Брюсселі це сприйняли як крок назад. Саме після цього був урізаний обсяг фінансової підтримки.
Ще один приклад — історія з Бюро економічної безпеки. Попри завершення конкурсу, голова БЕБ досі не був призначений. Джерела повідомляють, що прем’єр-міністр Юлія Свириденко довго не підписувала призначення, і лише після прямого тиску з боку європейців ситуація почала рухатись з мертвої точки.
Європейська допомога — це не просто гроші, це — довіра. І кожна затримка з боку України — чи то закон, чи то суддя, чи то бюрократія — має свою ціну.
Джерело: 5692.com.ua
