Пенсійне питання в Україні вже давно перестало бути справою майбутнього — це реальність, з якою мільйони стикаються щодня. Навіть ті, хто все життя працював, отримував офіційну зарплату та сплачував внески, не можуть бути впевненими, що матимуть фінансову стабільність на старості. Річ не лише у розмірах виплат — проблема куди глибша і системна, вона загрожує гідному життю мільйонів українців.
Скільки реально отримують пенсіонери в Україні
Здається, що держава гарантує пенсію всім, хто працював і сплачував внески. Але якщо подивитися уважніше — картина зовсім інша. За останніми даними, середня зарплата в Україні на травень 2025 року склала трохи більше 20 тисяч гривень. І от уявіть: людина, яка все життя офіційно працювала, отримувала саме таку зарплату, і мала повний стаж — отримає трохи більше 5200 грн пенсії.
А тепер питання: чи можна на це жити? Особливо якщо врахувати ціни на комуналку, ліки, продукти. Це не просто питання комфорту, а виживання.
Проблема — в самій системі розрахунку. Там складна формула: скільки ти заробляв, порівнюється із середньою по країні, множиться на стаж і коефіцієнт усього 1%. А далі береться середня зарплата за останні три роки. І як би не старався, цифри не сходяться.
До речі, більше 35% українських пенсіонерів отримують менше 4 тисяч, ще майже 56% — до п’яти. Тобто абсолютна більшість — за межею, де вже не до спокою на пенсії.
Щоб отримати хоча б 10 тисяч пенсії, треба заробляти щонайменше 38 тисяч гривень щомісяця. А таких зарплат — одиниці. Більшість отримують значно менше, отже, і пенсія буде відповідна.
Інша сторона — мінімальна пенсія. Вона зараз складає трохи більше 2300 грн. Навіть люди з повним стажем і "білими" зарплатами нерідко отримують лише трохи більше.
Що не так із солідарною системою
У нас пенсійна модель працює за принципом "ті, хто зараз працює, утримують пенсіонерів". Та схема була розрахована на часи, коли працюючих було більше, ніж літніх людей. Сьогодні — усе навпаки.
Населення скорочується. Багато хто виїхав за кордон і не сплачує нічого до Пенсійного фонду. Тіньова економіка нікуди не зникла. А держава щомісяця додає з бюджету майже 180 мільярдів, щоб просто утримувати систему на плаву.
Економіст Олексій Кущ прямо каже: грошей не вистачає навіть на те, щоб забезпечити мінімум. І що далі — тим гірше: без реформ система не витримає.
До цього додається ще й нестабільність. Постійно змінюють умови: то стаж переглядають, то вік піднімають. Люди просто не розуміють, що їх чекає через 10–20 років.
Чим кращі приватні пенсійні фонди
Тут усе інакше. Є 63 недержавні фонди, і вони дозволяють людині самій формувати собі пенсію. Не залежати від змін у законі, від демографії чи бюджету.
Механіка проста: відкладаєш щомісяця певну суму — скажімо, 1000 гривень. За 30 років це вже понад 3 мільйони, які інвестуються і з яких потім можна отримувати стабільні виплати. Наприклад, приблизно 72 тисячі на місяць протягом ще 30 років.
Так, фонди оподатковуються — 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Але навіть із цим дохід набагато більший, ніж у державній системі. І головне — це твої гроші. Не чиясь обіцянка, а реальний рахунок.
Фонди інвестують у депозити та ОВДП, які приносять від 15 до майже 20% на рік. Інструментів не багато, і, звісно, це не ідеальна система. Але все ж — краще, ніж сподіватися, що через 20 років держава не забуде про тебе.
Є ще один важливий момент — дисципліна. У НПФ ти не можеш просто взяти і витратити гроші. Вони накопичуються, зберігаються, зростають. Це допомагає уникнути спокуси все витратити одразу, як буває з готівкою чи особистим банківським рахунком.
Також варто знати, що навіть у випадку ліквідації фонду — твої кошти не зникають. Їх переводять в інший фонд. Система передбачає понад 40 запобіжників від махінацій, більшість із яких взяті з міжнародної практики.
Час діяти заради гідної старості
Солідарна пенсійна система в Україні тріщить по швах, і це стосується навіть тих, хто чесно працював усе життя. У такій ситуації накопичувальна модель — не розкіш, а, можливо, єдиний реальний шанс зберегти гідність у старості. Державна система, зіштовхнувшись з демографічними та економічними викликами, більше не може гарантувати достатній рівень життя для пенсіонерів. Тому час починати думати про власну фінансову стабільність на старості вже зараз, не покладаючись виключно на обіцянки, а беручи відповідальність за своє майбутнє у власні руки.
Джерело: 5692.com.ua