Від камер до окопів: чи готові українські засуджені змінити тюремну робу на піксель

Зміни в українському законодавстві, пов’язані з мобілізацією, торкнулися навіть тих, хто перебуває за ґратами. Але, попри нові можливості, не всі засуджені можуть стати на захист країни. Є чіткий перелік винятків — і він далеко не формальний.

Кого не заберуть з тюрми: повний перелік обмежень і виключень

Ще донедавна, до весни 2024 року, засуджені, які отримали вироки за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, не мали шансів потрапити до війська. Навіть якщо пройшли роки, судимість знята — все одно "ні". Це було прописано у статті 37 закону про військовий обов’язок.

Але часи змінюються. З ухваленням Закону № 3633-IX правила переглянули — тепер усе залежить не лише від тяжкості злочину, а й від бажання самої людини, стану її здоров’я і навіть рішення суду.

Хто з ув’язнених все ж таки може служити

Мобілізація засуджених у нас дозволена, але лише в чітко окреслених випадках:

  • Людина має подати згоду добровільно — ніхто силоміць не тягне;
  • Суд повинен ухвалити рішення про умовно-дострокове звільнення для проходження служби;
  • Потрібна ще й згода командира частини, куди призначать ув’язненого;
  • Здоров’я має дозволяти не лише ходити, а й нести повноцінну службу — перевіряють і в тюрмі, і на ВЛК;
  • До закінчення строку покарання має залишатися щонайменше три роки. Тобто, людей, які вже майже відсиділи, не чіпають;
  • Служба відбуватиметься у спеціальних підрозділах, з наглядом — як не від тюремної адміністрації, то від командування частини.

А кого не мобілізують ні за яких умов

Є чіткий список категорій, які не підлягають мобілізації взагалі — незалежно від згоди чи терміну відбутого покарання:

  • Тих, хто вчинив злочини проти основ нацбезпеки (наприклад, державна зрада);
  • Засуджених за умисне вбивство двох або більше осіб, або якщо воно поєднане зі зґвалтуванням;
  • Ув’язнених за сексуальне насильство;
  • Усіх, чия судимість не погашена або не знята за статтями 152–156-1, 258–258-6, а також частиною 4 статті 286-1 КК України;
  • Осіб, які посягали на життя працівників правоохоронних органів;
  • Тих, хто був засуджений за тяжку корупцію;
  • І окрема категорія — це колишні міністри, депутати, помічники, заступники й інші високопосадовці, незалежно від того, за що саме вони засуджені.

Що отримують ті, хто погодиться служити

Тим, хто вирішить мобілізуватися, відкриваються певні можливості:

  • Після контрактної служби людину офіційно звільняють від покарання;
  • Судимість можуть погасити достроково — за фактом проходження служби;
  • Фінансове забезпечення таке ж, як у будь-якого іншого військовослужбовця ЗСУ;
  • Надається медична допомога і передбачені соцгарантії у разі поранення або загибелі.

Чи може ув’язнений звільнитись з армії достроково

А от тут усе суворо. Тим, кого звільнили умовно-достроково саме для служби, не можна просто взяти й піти у відпустку чи звільнитись з особистих причин. Вони можуть повернутись до цивільного життя лише:

  • За станом здоров’я (потрібен висновок ВЛК);
  • Якщо буде новий вирок, і людина знову стане засудженою;
  • Коли закінчиться особливий період або офіційно оголосять демобілізацію.

Навіть якщо термін, на який засуджений мав сидіти, ще не сплив, його не повертають до в’язниці після служби. Але — якщо були додаткові обмеження (наприклад, не можна кермувати, обіймати певні посади, є фінансові зобов’язання) — вони нікуди не зникають. Погашення покарання стосується тільки позбавлення волі.

Можливість служити для засуджених — це шанс почати з нуля, але лише для тих, кого система вважає достатньо безпечним і придатним. Закон чітко розмежовує, кого можна, а кого — ні. Тут не про милосердя, а про відповідальність. І це має лишатися у фокусі.

Джерело: 5692.com.ua