Для того, щоб бути в ресурсі, попри тягар війни та постійний стрес, потрібно відпочивати. У цьому допоможуть звичайний душ і навіть вечірки та ресторани, якщо вони допомагають поповнити втрачені сили.
Про це в коментарі для матеріалу РБК-Україна розповів військовий психолог із групи інженерного забезпечення 67-ї ОМБ Андрій Козінчук.
"Стрес треба любити, бо його задача підготувати до більшого стресу. Його не можна ігнорувати. Тобто нам треба мати ресурс. Навіть якщо ви не на війні, у мирному місті, але також живете під час війни, вам треба бути дисциплінованими", – каже він.
Важливі поради
Військовий психолог, зокрема, радить намагатися лягати спати, прокидатися, їсти в той самий час, за годину до сну та після не користуватися мобільними телефонами.
Ви побачите, що у вас дуже багато енергії. Приділяйте собі час – не лише поспати, поїсти і в душ сходити. Щось для себе зробити, не для сім'ї – книжку почитати, погуляти. Бо цю енергію, ресурс нам треба використати для держави. А ми не заряджаємо "мобільний телефон" і хочемо щось зробити. Ти не зможеш бути в ресурсі, переживати нормально стрес, якщо ти не ставиш себе "на зарядку"", – пояснює Козінчук.
Треба розуміти, як каже військовий, що Коли ти в стресі, ти приймаєш емоційне рішення. Для того, щоб приймати раціональні рішення, треба раціонально мислити, а це не може бути в стресі. Стрес нормальний, коли ви трохи попереживали і вертаєтесь до функціональності: платите податки, піклуєтесь про себе, маєте комунікацію із соціумом, маєте роботу, бо ви її шукаєте, і навчання, бо ви його шукаєте. А коли ви не можете щось робити, сил не вистачає ні на що, робота байдужа, стосунки ламаються – тоді час йти до фахівця з ментального здоров'я, до психотерапевта.
Вечірки, концерти, ресторани під час війни – не табу?
Психолог каже, що у питаннях подолання стресу, на користь може піти навіть відвідування концертів та ресторанів – якщо це частина вашого ресурсу, то ходити можна.
"Ви їдете за кордон на море, п'єте просекко і всю ніч танцюєте на дискотеці, бо в Італії немає комендантської години. Відновилися, відчули, що знов багато енергії – і йдете знов воюєте війну, волонтерите. Відпочинок – це не заслуга, це і є "зарядка мобільного телефону", просто у кожного свій "вхід". "Не на часі", "гроші краще задонать" – тут я не згоден. Якщо ти відновишся, зможеш набагато більше заробити. Відпочинок – це не подарунок. Це зобов'язання. Це як зламати ногу і на другий день піти, бо треба працювати, а травматолог каже, що два тижні має бути зафіксовано. Тут те саме, треба відновитися", – каже він.
Повинні бути рамки
При цьому, як підкреслює Козінчук, мають бути рамки – танцювати на цвинтарі або запрошувати вдову з собою на дискотеку – це поза рамками, просити напитися ветерана, що поїхав зі мною, – поза рамками.
"Тобто тут треба поважати кордони інших. Я із задоволенням би поїхав в Італію, випив якийсь алкоголь, з'їздив на море. І повернувся би щасливий. Є хибна штука, що зроблю багато що після війни: запишусь у тренажерний зал, куплю сукню. Нема чого чекати "після війни" – уже зараз можна це робити. Війна – це не смерть всього суспільства. Солдатам в окопах все одно, що хтось собі у чомусь відмовляє чи розважається", – констатує він.
Війна розділила українське суспільство на тих, хто воює і тих, хто в тилу, хто вимушено виїхав за кордон чи залишається під ракетними обстрілами в Україні, на тих, хто розважається і тих, хто це не схвалює. Але всі ми живемо під час війни. Як українцям знайти порозуміння, поводитися із військовими та долати стреси – детальніше в матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
