Російські війська вдень 27 березня атакували житловий масив Харкова керованим боєприпасом УМПБ Д-30. Тим часом у Варшаві відбулося відкриття коаліції бронетехніки на підтримку України.
РБК-Україна зібрало головні новини за 27 березня.
Війна Росії проти України: останні новини
- У тимчасово окупованому Маріуполі Донецької області фіксується велике перекидання техніки РФ у бік захопленого Бердянська Запорізької області.
- Російські окупанти за останню добу зменшили кількість атак дронами та артилерією на півдні.
- Силам оборони України вдалося знизити динаміку наступальних дій російських окупантів на Авдіївському напрямку. У цьому районі ворог вимушений локалізувати атаки, і продовжує втрачати під час своїх штурмів чимало особового складу та техніки.
- За даними Генштабу, протягом минулої доби на фронті відбулося 49 бойових зіткнень, українські воїни відбили росіян біля Тернів у Донецькій області та уразили станцію РЕБ противника.
- Росія завербувала на війну проти України громадян Шрі-Ланки. Деякі з них уже загинули.
Удар РФ по Харкову
Вчора вдень, 27 березня, у Харкові пролунали вибухи. Майже одразу голова Харківської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов і мер міста Ігор Терехов заявили про удар по житловому масиву.
Як розповів голова ОВА, відомо про часткову руйнацію двох п’ятиповерхівок, лікувальної установи, адмінбудівлі й місця загального користування. Загалом пошкодження внаслідок обстрілу отримали 14 багатоповерхівок й навчальний заклад.
У результаті обстрілу загинув цивільний чоловік 59 років. Також було госпіталізовано 13 людей. Серед них четверо дітей: наймолодшому хлопчику всього лише 3 місяці.
За словами Синєгубова терористи атакували місто керованим боєприпасом УМПБ Д-30, який можна запускати як з літака, так й з РСЗВ "Смерч".
У Польщі стартувала коаліція бронетехніки для України
У Варшаві, 26 березня, відбулося відкриття коаліції бронетехніки на підтримку України. Це була ініціатива Польщі та Німеччини.
Як зазначили у Міноборони України, під час засідання представники країн-учасниць виробили позицію щодо посилення ЗСУ певними зразками бронетехніки та організації їхнього ремонту.
Крім Польщі та Німеччини, в ініціативі також беруть участь Велика Британія, Швеція та Італія.
"Метою коаліції бронетехніки є посилення броньованого щита Сил оборони України, спільними зусиллями підвищити здібності нашого війська у боротьбі з російським агресором, забезпечити ефективне функціонування, технічне обслуговування, ремонт зразків техніки та озброєння, наданих нам союзниками", – розповів заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, який очолив українську делегацію.
У рамках коаліції вже створили чотири синдикати. На кожен поклали певні завдання:
- постачання озброєння та боєприпасів для західної бронетехніки;
- технічне обслуговування та ремонт;
- підготовка екіпажів та технічного персоналу;
- відпрацювання ефективної тактики застосування бронетехніки на полі бою.
"Це дуже важлива ініціатива наших союзників з огляду на існуючу проблематику у ЗСУ з ремонтом бронетехніки іноземних зразків. Сподіваюся, за допомогою союзників нам вдасться швидко, наскільки це можливо, створити в Україні ефективну ремонтну базу західної бронетехніки", – додав Гаврилюк.
Він уточнив, що в рамках коаліції буде розроблено дорожню карту, яка відповідає стратегії розвитку ЗСУ. Очікується, що у довгостроковій перспективі учасники коаліції допоможуть Україні створити парк техніки та налагодять з нашою країною промислове партнерство.
Німеччина найближчими днями передасть Україні 10 тисяч боєприпасів
Німеччина найближчими днями зможе передати Україні 10 тисяч артилерійських боєприпасів, які раніше було анонсовано в рамках пакета військової допомоги. Про це повідомив глава ситуаційного центру по Україні при Міноборони Німеччини Крістіан Фройдінг.
За його словами, у Берліні вирішено провести постачання боєприпасів Україні в три етапи.
"На першому етапі – вже найближчими днями – ФРН передасть Києву 10 тисяч снарядів", – сказав він.
Далі Німеччина візьме участь у чеській ініціативі із закупівлі снарядів для ЗСУ.
А на довгострокову перспективу Німеччина уклала двосторонню угоду про постачання Україні ще 100 тисяч снарядів – починаючи приблизно з четвертого кварталу 2024 року.
Посли ЄС схвалили продовження лібералізації торгівлі з Україною
Посли Європейського союзу підтримали продовження скасування мита на імпорт сільськогосподарської продукції з України.
"Посли ЄС домовилися про новий компроміс щодо розширення торгових заходів для України, забезпечивши збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС", – йдеться у повідомленні головування Бельгії у Раді ЄС.
При цьому уточнюється, що ініціативу тепер буде представлено Європарламенту "для швидкого досягнення угоди".
Як зазначає "Радіо Свобода" з посиланням на неназваного чиновника, посли ЄС схвалили продовження лібералізації торгівлі з Україною за умови, що квоти та мита в рамках захисного механізму будуть запроваджувати враховуючи обсяги імпорту не лише у 2022 та 2023 роках, а й у 2021-му.
Чехія отримала додаткові гроші для закупівлі снарядів Україні
Уряд Чехії сьогодні схвалив ще один фінансовий внесок в ініціативу із закупівлі боєприпасів для підтримки України.
Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала вирішив не називати розмір суми, яку схвалили урядовці.
За його словами, до ініціативи приєдналися 20 країн. Він подякував країнам, які приєдналися до плану закупівель.
Як зазначив Фіала, боєприпаси прибудуть на об'єкт протягом тижнів-місяців, що вже зараз впливає на ситуацію на полі бою.
Також у МЗС Чехії заявили, що кількість артилерійських боєприпасів, які можуть бути передані Україні, не обмежена.
Чи буде мобілізація в Україні з 18 років? Міноборони поставило крапку в питанні
В Україні можуть запровадити обов'язкову базову військову службу з 18 років замість строкової. Але про мобілізацію з 18 років не йдеться.
У Міноборони вказали на основні нововведення мобілізаційного законопроекту № 10449, зокрема поставили крапку в питаннях щодо нібито планів зменшити мобілізаційний вік.
Зазначається, що пропонується з наступного року запровадження обов'язкової базової служби для молодих людей від 18 років замість "строчки".
Загалом же йдеться про мобілізаційний вік не від 18 років, а від 25 до 60 років.
"З 2025 року у вищих навчальних закладах запроваджується базова військова підготовка", – йдеться в заяві міністерства.
В пресслужбі додають, що від її проходження в університетах звільняються деякі категорії громадян.
"Замість строкової запроваджується базова військова служба на термін 5 місяців у мирний час і 3 місяці у воєнний", – передали в Міноборони.
Також пропонується, що громадяни з 18 років можуть обрати час проходження базової військової служби. Крім того, українці з 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто від 25 років.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
