У Білому домі нині панує обережний оптимізм. Там сподіваються, що президент України Володимир Зеленський може долучитися до запланованої зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним, яка готується у Будапешті. Про це повідомила кореспондентка CBS News Ненсі Кордес, посилаючись на прессекретарку Білого дому Керолайн Лівітт.
Трамп робить запрошення
За словами журналістки, американська адміністрація розглядає варіант, коли Зеленський приєднається до переговорів, і саме на це у Вашингтоні покладають великі надії. Формулювання з боку Білого дому обережне, але натяк прозорий — Сполучені Штати бачать участь Києва як важливий елемент у тристоронньому форматі.
Дипломатичний підтекст
Будапешт, до речі, вибрали не випадково. Це місто давно стало таким собі символом політичного компромісу. І водночас — болючим нагадуванням про Будапештський меморандум, який мав гарантувати Україні безпеку після відмови від ядерної зброї. Тож місце зустрічі має чимало підтекстів. Навіть забагато.
У дипломатичних колах уже перешіптуються, що цей "будапештський формат" може стати спробою повернутись до розмов про мир — але на чиїх умовах, поки ніхто не знає. Одні вважають, що Трамп хоче виглядати миротворцем, який здатен домовитися навіть із Путіним. Інші бачать у цьому політичний маневр — показати, що саме він може "вирішити" війну, яку не змогли зупинити інші.
Роль України у розмові
Путін, своєю чергою, ймовірно, погодився не просто так. Для нього будь-яка зустріч — це спосіб перевірити, наскільки нова американська команда готова слухати Москву. А Україна… Україна опинилася посередині цього дипломатичного трикутника. Якщо Зеленський прийме запрошення — це стане сигналом, що Київ готовий принаймні вислухати. Якщо відмовиться — отримає ярлик "непоступливого".
Ситуація складна. Формат — незвичний. І водночас знайомий. Бо скільки вже було тих "зустрічей заради миру", після яких мир залишався лише у промовах. Та цього разу все може бути інакше.
Цікаво, що в США намагаються зберігати спокійний тон. У публічних заявах усе звучить обережно, майже сухо. Але у кулуарах уже готуються до можливих наслідків: будь-яка така розмова може змінити баланс сил — і не лише у Вашингтоні.
Поки ж офіційно нічого не підтверджено. Тільки слова, натяки і трохи політичного театру. Але навіть мовчання у таких ситуаціях іноді звучить гучніше, ніж пресконференції.
Тиша перед переговорами
Будапешт, здається, знову стає сценою для великої гри. І хочеться вірити, що цього разу за красивими словами справді стоятиме щось реальне. Бо кожна така зустріч — це шанс. І водночас випробування: хто скаже першим, що готовий поступитися.
Джерело: 5692.com.ua
