В Україні нарешті з’явився інститут Військового омбудсмана. Закон про це депутати ухвалили 17 вересня, а вже наступного дня документ підписав президент Володимир Зеленський. Ідея не нова, але тепер вона отримала законну основу. Йдеться про створення механізму, який має реально захищати права військових, резервістів та їхніх родин.
Що передбачає закон
Це законопроєкт №13266, який ще у травні подав президент, позначивши його як невідкладний. Умовно кажучи, парламент мав би взяти його в роботу одразу, але процес затягнувся. Документ передбачає, що омбудсмана призначає президент на п’ять років, з можливістю лише одного повторного терміну. Він матиме право перевіряти військові частини, реагувати на скарги напряму, а не через командування, і навіть ініціювати дисциплінарні чи судові процеси проти командирів. Окремий пункт — щорічний публічний звіт про роботу.
Робота без закону
Фактично ця інституція частково діяла ще з грудня 2024 року. Тоді президент своїм указом призначив Ольгу Решетилову Уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей. За пів року її команда отримала понад 8 тисяч звернень. Деякі випадки навіть стали підставою для кримінальних проваджень. Цікаво, що спершу працювала гаряча лінія, але згодом залишили лише електронну пошту — інакше просто фізично не справлялися.
Обмежені можливості
До ухвалення закону Решетилова працювала фактично "вручну". Вона могла передавати скарги у відповідні структури, але не мала права самостійно ініціювати перевірки чи вимагати конкретних дій. Бувало, що Генштаб узагалі ігнорував її листи або відповідав із великим запізненням. Тепер ситуація змінюється: Військовий омбудсман отримає право діяти напряму, без тривалих узгоджень, і навіть доводити справи до суду.
Критика і суперечки
Та не всі в парламенті підтримали цю ідею. Наприклад, депутат Тарас Батенко вважає, що нова інституція лише дублюватиме повноваження чинного омбудсмана й коштуватиме надто дорого — 137 мільйонів гривень на рік. Сергій Соболєв узагалі стверджував, що закон може бути визнано неконституційним, бо президент не має права самостійно призначати омбудсмана. А Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що це радше "піар-продукт президента", аніж реальний захист військових.
Дві інституції чи різні функції
Сама ж Решетилова пояснює: плутати ці посади не варто. Омбудсман Верховної Ради не розглядає питань, які стосуються служби у війську. А новий Військовий омбудсман саме на цьому спеціалізуватиметься. Його робота — це скарги про забезпечення, дисципліну, умови служби. Військові, маючи особливий статус і обмеження у правах, досі не мали окремого захисника своїх інтересів.
Попереду ще призначення
Поки що закон лише створив рамку. Сам омбудсман ще не призначений і не почав роботу. І тут головна інтрига: чи очолить нову інституцію Ольга Решетилова, яка вже фактично виконувала ці обов’язки? Частина військових і родини зниклих безвісти відкрито підтримують її кандидатуру в соцмережах.
Право і обов’язок
Запровадження інституту Військового омбудсмана — це спроба держави не лише виконати формальність, а й дати сигнал, що голос військового тепер матиме окремий захисний механізм. Попри критику та сумніви, нова структура може стати важливим містком між армією й суспільством. Адже війна не лише на полі бою — вона й у щоденних проблемах тих, хто її тримає на своїх плечах.
Джерело: 5692.com.ua
