Верховна Рада зробила крок, який, здається, давно назрів – проголосувала за законопроєкт № 11469. Це означає, що офіційно мати паспорт іншої країни тепер дозволено, але з певними, дуже важливими винятками. Росія, звісно, у цьому списку заборонених. Це виглядає як спроба України адаптуватися до нової глобальної реальності, але, чесно кажучи, все не так просто, як здається на перший погляд.
Що дозволили
Нарешті, множинне громадянство отримує "зелене світло", тобто двері для інших паспортів тепер відчинені. Але є одне "але": це стосується лише країн, які не є агресорами і визнають територіальну цілісність України. Тож про російський паспорт можна забути, як і про паспорти держав, що не визнають нашу цілісність.
- Держслужбовцям і суддям такий статус, як і раніше, залишається під забороною. Це, мабуть, логічно, щоб не виникало конфлікту інтересів.
- Тим, хто вже встиг отримати паспорти країн-агресорів, загрожує позбавлення українського громадянства. Це, здається, справедливе покарання.
Чому це рішення таке важливе
Президент Зеленський, до речі, вже давно підтримував ідею дозволити українцям у діаспорі мати подвійне громадянство. Він говорив, що 65 мільйонів етнічних українців по всьому світу повинні мати шанс на українське громадянство, щоб не втрачати зв'язок із батьківщиною. Починаючи з 2021 року цю ідею відкладали, але з початком повномасштабної війни вона, чесно кажучи, отримала новий поштовх. Війна, на жаль, змушує переглядати багато речей.
Як це працюватиме по-новому
Новий закон вносить правки у старий акт від 2001 року. Але по суті, це зовсім новий підхід.
Список дозволених країн визначатиметься Кабінетом Міністрів. Це означає, що уряд зможе оперативно змінювати цей список, не чекаючи рішень парламенту. Це, мабуть, робить систему більш гнучкою.
Статус множинного громадянства можна буде отримати через:
- Народження або усиновлення. Це, здається, найбільш очевидний шлях.
- Шлюб з іноземцем. Тут теж все зрозуміло.
- Автоматичне набуття. Це стосується випадків, коли громадянство іншої країни набувається без свідомого бажання особи.
- Добровольців та нащадків українців, але для них є трирічний ліміт на оформлення.
Хто може, а хто не може отримати український паспорт
До речі, правила щодо отримання українського паспорта також оновлюються.
Можуть отримати (деякі пункти вже діяли):
- За етнічним або територіальним походженням. Тобто, якщо є українське коріння.
- Через шлюб.
- Як добровольці чи нащадки українців.
Не можуть отримати:
- Засуджені за тяжкі злочини. Тут, погодьтеся, без компромісів.
- Ті, хто служив агресору. Це теж зрозуміло.
- Ті, хто створює загрозу безпеці України. Це, по суті, найширший пункт.
Право на український документ отримають лише після проходження іспитів, подачі декларацій та відповідного Указу Президента. От і все.
А що з ризиками і правовими колізіями
Ось тут починається найцікавіше і, чесно кажучи, найскладніше. Згідно з Конституцією України (стаття 4), у нас вважалося, що діє лише єдине громадянство. І щоб дозволити множинне, потрібні були б зміни до Конституції. А це – дві третини голосів у парламенті та референдум, що в умовах війни, безумовно, неможливо.
Автори законопроєкту, схоже, знайшли іншу інтерпретацію: вони вважають, що єдине громадянство діє для взаємин особи саме з Україною, але закон може дозволяти інше громадянство через підзаконні акти. Це, знаєте, така собі "гра слів", але дуже важлива.
Є сильний ризик, що після відновлення повноцінної роботи Конституційного Суду України (КСУ), ці норми можуть бути визнані такими, що суперечать Конституції. Це, на мій погляд, дуже ймовірно, адже питання конституційності – це завжди серйозно.
Що буде далі
- Далі – підпис Президента. Після цього закон набуде чинності через день після публікації.
- Частину норм активують лише через 6 місяців.
- Кабінет Міністрів має у 60-денний строк видати всі необхідні підзаконні акти та затвердити той самий список дозволених держав.
- Є великі шанси, що деякі депутати будуть звертатися до Конституційного Суду. Питань, як бачимо, чимало.
Цей закон – це, безумовно, сміливий крок назустріч українській діаспорі та тим нашим громадянам, яким життєво необхідно мати другий паспорт. Але поки що він ходить по лезу: питання щодо його конституційності залишаються відкритими. І в цій делікатній балансувальній грі, цілком можливо, останнє слово скаже саме Конституційний Суд України.
Джерело: 5692.com.ua
