Влада використовує ДБР та БЕБ для того, щоб тиснути на бізнес, – нардеп

Репресивні дії податкових та правоохоронних органів щодо бізнесу відлякують інвесторів та знищують інвестиційний клімат в Україні.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву народного депутата Ярослава Железняка.

"Слуги народу" пробили фінт ушами, вони взяли старого голову податкової міліції, призначили головою цього нового органу і весь штат податкової міліції в 80 з чимось відсотків перевели до цього органу. Ці всі обшуки йдуть за участю Бюро економічної безпеки (БЕБ). Але це податкова міліція. Один орган – це ДБР у Єрмака (Андрія, голови ОП, – ред.), а інший орган тиску – це Бюро економічної безпеки. І вони зараз виключно роблять те, що направляють ці два відомства для того, щоб тиснути на бізнес", – розповів Железняк у ефірі телеканалу "Україна 24".

За його словами, репресії щодо бізнесу матимуть негативні наслідки як для економіки країни в найближчий час, так і в довгостроковій перспективі, адже інвестори оминатимуть Україну.

"Одна із головних проблем, чому вони не хочуть працювати або інвестувати в Україну – це прямо цитую – "репресивні дії правоохоронних та податкових органів", – наголосив Железняк.

Нагадаємо, 1 лютого на гірничо-збагачувальних підприємствах групи "Метінвест" у Кривому Розі представники правоохоронних органів проводили слідчі дії, що стосуються податкових порушень, які нібито мають місце. Компанія заявляє про безпрецедентний необґрунтований тиск на бізнес-групи з боку силових структур.

Також на початку січня Офіс генерального прокурора заарештував банківські рахунки найбільшого українського металургійного комбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР).

У грудні 2021 року податкова донарахувала одній із великих мереж лабораторій в Україні "Сінево" податки на 1,1 млрд грн. Таке рішення у ДФС ухвалили після планової перевірки, під час якої, за словами податкової, компанія не надала необхідних документів. "Сінево" заперечила рішення податкової в суді.

Раніше на "Нову пошту" було накладено штраф внаслідок перевірок двох відділень у Харківській області, які нібито не надали документи та пояснення, необхідні для повного та всебічного розгляду скарг громадян на них. Але після скандалу Держпродспоживслужба рекомендувала скасувати це стягнення.