Для успішного продовження програми "Великої приватизації" і збереження довіри інвесторів влада не може собі дозволити скасовувати вже проведені конкурси.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву політолога, директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика в блозі на "Цензор.Нет".
"Завдання влади зараз – зробити правильні висновки з історії Сенніченка. Розібратися, так би мовити, з його спадщиною без поспішності… Нинішня влада не може собі дозволити таку розкіш як реприватизацію. На це немає не лише політичної волі, а й обставини не ті. Київ залежить від міжнародної допомоги. Влада лише нещодавно відійшла від скандалів з естонськими інвесторами та прямих звинувачень правлячої команди з боку президента Естонії у "кришуванні" рейдерів", – зазначив Віталій Кулик.
За інформацією експерта, відставку голови ФДМ Дмитра Сенніченка викликано давнім невдоволенням президента відсутністю командності в діях посадовця та його політичними амбіціями, а не приватизацією "Більшовика".
На думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства, ключовими претензіями до голови ФДМ з боку керівництва країни стали невдачі в управлінні великими держактивами, зриви приватизаційних конкурсів та продаж заводу "Електронмаш" сумнівним покупцям.
"Відставка Сенніченко назріла вже давно. Зрив поставок вугілля на "Центренерго", конкурси з ОПЗ, ОГКГ, що не відбулися. У цьому ряду, до речі, формально приватизація "Більшовика" очевидним провалом для ФДМ не є. Я сам багато писав про цей кейс. Так, об'єкт токсичний.Що на прес-конференції фактично визнав Сенніченко. Коли сказав, що ФДМ виграв "основний суд" щодо "Більшовика", але залишилися ще районні на "2-3 роки". Тобто, в українських реаліях, де одні суди породжують нові, це могли бути й усі 10 років. З урахуванням цього факту ціна справді ринкова. Питання в тому, навіщо питання очищення Сенніченко взвалив на одного себе і не впорався? Однак з точки зору процедури та кінцевого результату, знову-таки – формального, приватизація пройшла за правилами, на відміну від ОГКГ, купили його насправді існуючі люди, а не підставні особи, підпільні нікопольські девелопери, як той самий "Електронмаш", – резюмує Кулик.
Нагадаємо, Кабінет міністрів заклав у проект державного бюджету на 2022 рік доходи від приватизації у розмірі 8 млрд гривень. Це в 1,5 рази менше, ніж планується отримати у 2021 році.
Як повідомляло РБК-Україна, Кабінет міністрів України схвалив розпорядження "Деякі питання управління об'єктами державної власності". Уряд відмовився від планів з приватизації державних обленерго.
