“Відкрив “Дію” – чекай ТЦК”: у Мінцифри пояснили, чи може насправді застосунок відстежувати місцеперебування українців

Останнім часом у мережі знову здійнялася хвиля розмов на тему "Дія всіх відстежує", "ТЦК знайде кожного через телефон" і подібні страшилки. Чи дійсно через застосунок можна відстежити місцеперебування громадян, розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль.

Чому українці досі не довіряють "Дії"

Є в нас така категорія людей – вони не просто насторожено ставляться до технологій, а буквально відмовляються від елементарних речей. Вона каже, що навіть ідентифікаційні коди деякі не хочуть отримувати, бо переконані: "щойно внесеш свої дані – тебе одразу "вирахує" держава".

Але, якщо подумати логічно, людина вже є в реєстрах – принаймні має паспорт чи інші документи. І ці записи існують не тому, що хтось поставив додаток, а тому що так працює державна система загалом.

І ось тут головне: "Дія" нічого не створює самостійно. Вона лише підтягує те, що вже є в офіційних реєстрах. Тобто це як зручний "органайзер", а не якийсь окремий архів про вас.

"Дія" – це сервіс, а не радар

Можливо, ви й самі чули історії про те, що додаток нібито відстежує місцеперебування людини. Особливо часто це поширюють серед військовозобов'язаних. Мовляв, включив "Дію" – чекай ТЦК під дверима.

Коваль прямо каже: це вигадки. У "Дії" просто нема функції визначення геолокації користувача. І навіть якщо хтось дуже хоче уявити інше – технічно це неможливо.

З іншого боку, у міністерстві визнають: переконати тих, хто вірить у такі теорії, не так легко. Працювати з цими аудиторіями доводиться довго й терпляче. Але ніхто нікого не змушує переходити на онлайн-інструменти. Завжди є варіанти й офлайн-сервіси, просто вони можуть бути менш зручними.

А що ж там із реєстрами

Тут усе значно простіше, ніж здається. Є державні реєстри – паспорти, водійські посвідчення, податкові записи тощо. Вони існують незалежно від того, заходите ви в Дію чи ні.

Кожен громадянин уже є в реєстрі, – підкреслює Коваль.

І насправді завантаження додатку не створює жодного нового запису. Навпаки – дозволяє швидко підтягнути те, що вже і так лежить у базах держави. Це, якщо порівняти, схоже на те, коли ви шукаєте потрібний документ у шафі: "Дія" просто відкриває правильну полицю, а не придумує новий документ.

Цифрова грамотність – теж важливий момент

Мінцифри давно запустило окремий напрям, де навчають людей працювати з технологіями. Для цього є ціла платформа "Дія Освіта" – із серіалами, тренінгами, поясненнями на простій мові.

Але навіть попри це, частина громадян і далі боїться "цифрового майбутнього". Хтось боїться через незнання, хтось – через міфи, які активно розганяються в соцмережах.

І тут важливо уточнити: саме ігнорування цифрових інструментів іноді створює людині більше проблем, ніж користування ними.

Які послуги є тільки онлайн

Є така концепція – Digital by first, by default. Якщо коротко, деякі нові послуги держава одразу робить лише в електронному форматі.

Наприклад: національний кешбек; сповіщення в "Дії"; подання заяв у Міжнародний реєстр збитків; оформлення документів щодо виплат у межах Ветеранського спорту.

І, як каже Коваль, ще кілька послуг з'являться зовсім скоро.

Людина сама обирає, користуватися цим чи ні. Просто іноді без онлайн-форми певні процеси вже не запустити — паперової альтернативи просто немає.

Джерело: 5692.com.ua