В Україні зараз є величезна дірка в тому, що стосується житлового фонду. Йдеться не лише про звичайні квартири, а й про дуже специфічні сегменти. Наприклад, нам катастрофічно не вистачає так званого кризового житла. Це такий собі запасний аеродром для людей, які потрапили в якусь халепу чи екстрену ситуацію і їм потрібен короткостроковий прихисток і підтримка. Вирішити це питання можна буде лише після того, як ми нарешті запустимо житлову реформу. Зараз, до речі, рамковий законопроєкт, який її започаткує, якраз готують до другого читання. Про це розповідала пані Олена Шуляк, яка очолює Комітет Верховної Ради з держвлади та місцевого самоврядування і є головою партії Слуга Народу.
Вона наголосила: нам бракує не лише соціального чи тимчасового житла, але й цього самого кризового фонду. Ну от взагалі його нема.
Що таке кризове житло
Його мета — дати дах над головою і якусь підтримку, але на короткий термін, коли людина опинилася у скруті. Це має бути інтегровано з усіма іншими державними системами, які займаються житлом, — з тим же соціальним і тимчасовим житлом.
Але тут є одна велика проблема. У нашому законодавстві, виявляється, навіть слова такого немає — кризове житло. Зрозуміло, що це унеможливлює його створення. І отут нам має допомогти житлова реформа. Її основи якраз закладає законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики". От він, за задумом, і мусить цю прогалину виправити.
Війна як каталізатор змін
Чесно кажучи, війна, ніби лакмусовий папірець, показала нам проблему, яка тліла в Україні десятиліттями. Це, звичайно ж, житлова проблема. Відкладати її вирішення просто не можна. У нас немає ні нормального соціального, ні якісного тимчасового, а вже тим паче — кризового житла. Взагалі нічого толком немає.
З іншого боку, все більше наших громадян, які через невеликі доходи не можуть собі дозволити купити житло навіть за фінансово-кредитними схемами.
Це ж свідчить про що? Що курс на зміну житлової політики — абсолютно правильний. Коли ми створюємо нову законодавчу базу, надважливо врахувати потреби абсолютно всіх вразливих груп населення. Варто зазначити, що це великий виклик.
Ще одна штука, з якою зіткнулася держава, — брак актуальних даних. У нас, наприклад, немає нормальної статистики щодо бездомного населення. А без неї як вирішувати їхні проблеми? Це ж, до речі, напряму стосується і кризового житла. Але тут є надія: нове житлове законодавство, зокрема, передбачає запуск Єдиної державної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла. Вона і буде збирати та аналізувати всі ці цифри.
А ви знали, що в нас не існує нормальної мережі закладів соціального захисту? От візьміть, наприклад, Київ — мільйонне місто. І що ми маємо? Лише один офіційний заклад для короткого перебування бездомних. І то — загалом на якихось 150 людей.
Пані Шуляк підкреслила: це доводить, що наша існуюча система взагалі не тягне ті виклики, які стоять перед нами як у соціальному захисті, так і в задоволенні житлових потреб вразливих. Вирішувати це треба комплексно — і на рівні соціальної політики, і на рівні житлової. Але для житлової сфери першим кроком буде саме житлова реформа, і остаточне ухвалення законопроєкту №12377 стане її фундаментом.
Що там з тим законопроєктом №12377
Цей законопроєкт лише задасть головний курс майбутній реформі. Відповідно, потім піде ще ціла низка спеціальних законів, які вже уточнять всі правила.
Наприклад, уже працюють над законопроєктом "Про житловий фонд соціального призначення". Обидва законопроєкти — і №12377, і про соціальне житло — це індикатори програми Ukraine Facility. Тобто наші зобов'язання перед ЄС, який нам, нагадаємо, виділяє до 2027 року аж 50 мільярдів євро.
Тому, як резюмувала Олена Шуляк, №12377 ми зобов'язані ухвалити до кінця поточного року. А закон про фонд соціального житла — до кінця наступного.
Джерело: 5692.com.ua
