Здається, в історії з українською криптовалютою нарешті з'являється ясність. Наші нардепи проголосували за законопроєкт про віртуальні активи. Якщо точніше, то його номер 10225-д. Його ухвалили в першому читанні. Тепер криптоінвестори зможуть, так би мовити, "вийти з тіні". Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
А знаєте, скільки було "за"? Аж 246 народних обранців.
Що ж ми отримаємо в результаті
За словами Железняка, податки будуть загальні — 18% + 5% від прибутку. При цьому, перший рік обіцяють пільговий тариф — лише 5% з "фіату" (це коли ви переводите крипту в звичайні гроші). А хто буде "головним" по крипті — Нацбанк чи Нацкомісія з цінних паперів — досі не ясно. Це, напевно, ще буде гаряча дискусія. Але нардеп запевнив, що змін до другого читання ще буде дуже багато.
До речі, голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев, який і був одним з ініціаторів, трохи роз'яснив, що саме пропонується.
Основні зміни, що чекають на нас
Визначення, що таке віртуальний актив. Простими словами, це така собі "цифрова штука", яка існує завдяки технології блокчейну. Але важливо — це НЕ гроші. Наприклад, ви не зможете піти в магазин і розрахуватися біткоїном за хліб. Зате з точки зору права, його прирівняли до рухомого майна, наприклад, як до машини чи телефону. Цікаво, що токени електронних грошей тепер будуть вважатися як… електронні гроші. Ось така тавтологія, але це важливо.
Проєкт поділяє всі віртуальні активи на три групи:
- "Стабільні" токени. Їхня вартість тримається на одному рівні, бо вони прив'язані до чогось реального — до валюти чи майна.
- "Електронні гроші". Це ті, що прив'язані до якоїсь однієї офіційної валюти.
- "Все інше". Це така собі "солянка" для активів, які не вписалися в перші дві категорії. Тут, схоже, регулятор буде вирішувати, що куди відносити.
Можливо, ви бачили в новинах, як хтось втрачав доступ до свого "гаманця" і залишався ні з чим. Тепер право власності на віртуальний актив можна отримати через спеціальний "ключ". І якщо суд не доведе інше, то вважається, що якщо у вас є ключ — ви законний власник.
Якщо хтось захоче вивести свій віртуальний актив на публіку, йому доведеться оформити спеціальний документ — "білу книгу". Це, по суті, такий собі детальний опис активу, його творців, а головне — всіх ризиків. І, до речі, реклама не повинна бути "занадто" гарною і має обов'язково попереджати про ризики.
Компанії, які будуть займатися обміном, зберіганням чи переказом крипти, мають отримати спеціальний дозвіл. Вони повинні відповідати вимогам і, звичайно ж, захищати своїх клієнтів. А ще — боротися з "інсайдерами" і маніпуляціями на ринку.
Податки
Ось тут, напевно, найбільший біль для багатьох. До речі, саме через податки попередній закон так і не запрацював. Але зараз все по-новому.
Для звичайних людей доходи від операцій з криптою будуть рахувати окремо. Оподатковуватимуть саме прибуток — різницю між тим, скільки ви витратили на купівлю і скільки отримали при продажу. І декларувати все доведеться самому.
Що НЕ оподатковується:
- Обмін однієї крипти на іншу. Це, здається, дуже розумно.
- Доходи від продажу, якщо сума не перевищує одну "мінімалку". Це, так би мовити, "приємний бонус".
- Крипта, яку ви отримали безкоштовно, наприклад, за надання своїх даних.
До речі, якщо ви "згоріли" і отримали збиток, його можна буде врахувати, щоб знизити податки в майбутньому.
Є ще один цікавий момент. Якщо ви купили крипту до того, як закон запрацює, а продали її протягом 2026 року, то можете обрати пільгову ставку — 5%. Це, напевно, щоб заохотити людей вийти з тіні.
Для компаній. Тут теж все аналогічно. Нові правила для оподаткування прибутку. Список витрат буде затверджувати Мінфін.
Операції з криптою не будуть обкладатися ПДВ, за деякими винятками. Наприклад, це не стосується NFT чи токенів, які дають право на майно або послуги. І послуги крипто-посередників теж не обкладаються ПДВ.
Операції з віртуальними активами для платників єдиного податку будуть заборонені.
А що далі
Крипто-посередники, які працюють з українцями, повинні будуть зареєструватися у нас і щороку звітувати про операції. За порушення обіцяють штрафи, але в перші роки вони будуть зменшені — щоб "не добивати" ринок. У 2026-му — лише 10% від початкової суми, а з 2027 по 2029 — вже 25%.
Усі ці нововведення, якщо документ ухвалять у цілому, запрацюють з 1 січня 2026 року. Гетманцев каже, що це створить прозорі правила гри, і що легалізація крипти може принести чимало грошей у державну казну. Наприклад, за даними Global Ledger, якби крипта була легалізована раніше, то за період з 2021 по 2024 рік держава могла б отримати більше 8 мільярдів гривень податків лише від бірж. А ще до 6,5 мільярдів — від звичайних громадян.
Джерело: 5692.com.ua
