У кожного українця нині бувають моменти, коли хочеться просто зачинити двері, вимкнути телефон і нікого не бачити. Після кількох років війни ми всі живемо у стані постійного напруження – і навіть дрібниці можуть викликати роздратування. Чому зараз українці роздратовані, спалахують як сирники, "кусають" одне одного і що з тим робити?
Як українці "скидають стрес" та випускають пар під час війни і як робити це правильно, розповіла для РБК-Україна психологиня платформи Betobee Валентина Коник.
Чому ми зараз всі дуже роздратовані та агресивні
Понад три роки війни зробили українців надзвичайно витривалими, але також – постійно напруженими.
Наш організм живе в режимі "виживання": підвищений рівень кортизолу, гіперуважність, нестача відпочинку, страх за близьких. У таких умовах навіть дрібниці можуть викликати бурю емоцій.
"Роздратування, бажання усамітнитися чи агресія – це нормальні реакції на ненормальні обставини. Проблема не в тому, що ми так відчуваємо, а в тому, як ми з цим поводимось", – каже експертка.
Вона пояснює, що це не просто емоційне виснаження, а природна реакція психіки на хронічний стрес. Ми "випускаємо пар", аби не зламатися, але часто робимо це неправильно – через агресію, сварки чи байдужість до інших.
Що відбувається в мозку під час стресу
Коли ми стикаємося з небезпекою або тривогою, активується лімбічна система – емоційний двигун мозку. Вона штовхає нас до однієї з трьох реакцій:
- Бий (агресія) – вивільнення енергії через дію
- Біжи (втеча) – бажання усамітнитись, уникнути всього
- Завмри – байдужість, "емоційне вимикання"
"Коли ці реакції тривають надто довго, вони виснажують нервову систему. Людина починає "вибухати" або замикається в собі, що лише посилює тривогу", – додає Валентина Коник.
Як українці сьогодні "випускають пар"
За результатами досліджень 2024 року, майже половина українців регулярно відчуває високий рівень стресу. Люди шукають різні способи впоратися:
Фізичні дії: спорт, ремонт, прибирання, робота руками – допомагають "пропалити" надлишок енергії.
Інформаційна пауза: обмеження новин, вимкнення телефонів, час без екранів.
Соціальна активність: волонтерство, допомога іншим, розмови з близькими.
Тимчасові/некорисні компенсації: алкоголь, переїдання, цигарки – дають полегшення, але лише короткочасне.
Остання група – "швидкі способи" – часто призводить до ще більшого емоційного виснаження. КПТ (когнітивно-поведінкова терапія – ред.) якраз допомагає замінювати їх на стійкі, здорові стратегії.
Психологиня платформи Betobee Валентина Коник (фото надано автором)
Як "випускати пару" без шкоди
"Когнітивно-поведінкова терапія працює з трьома площинами: думки, емоції, поведінка. Тому "скидання стресу" – це не просто дія, а навичка керування своїм станом", – пояснює психологиня.
Ось 5 здорових способів робити це правильно:
Дозвольте собі емоцію, але не дозволяйте їй керувати вами
Коли злість або дратівливість наростає – визнайте це: "Я зараз роздратований, бо втомився і почуваюся беззахисним". Називання емоції вже знижує її інтенсивність – мозок "перемикається" з емоційного на раціональний режим.
Рухайте тіло, щоб розрядити нервову систему
Будь-яка активність – пробіжка, швидка ходьба, прибирання, розтяжка – допомагає "вивести" гормони стресу. Якщо немає сил – просто 5 хвилин повільного дихання. Це дає сигнал тілу: "небезпеки немає, можна заспокоїтись".
Усамітнення – не втеча, якщо воно зцілює
Бажання побути наодинці – природне. Але важливо не залишатися у цьому надовго. Замість ізоляції – створіть собі "тихий простір відновлення": книга, музика, прогулянка. Це усамітнення з метою підзарядки, а не втечі.
Працюйте з думками, що підживлюють агресію
Агресія часто народжується не з події, а з інтерпретації. Наприклад:
- "Люди стали байдужими!" – це викликає злість.
- "Ми всі виснажені, тому хтось може не мати сил на співчуття" – це викликає розуміння.
Замінюючи деструктивну думку на більш реалістичну, ви знижуєте емоційний градус.
З’єднуйтеся з іншими
Спілкування – найсильніший антистрес. Люди, які регулярно підтримують контакт із друзями, родиною чи спільнотами, мають нижчий рівень тривоги.
"Навіть коротка розмова – це сигнал вашому мозку: "я не сам", – наголошую Валентина Коник.
Коли "випуск пари" стає небезпечним
Звернутися по допомогу варто, якщо:
- Ви часто кричите або не контролюєте спалахи агресії
- Постійно уникаєте спілкування
- Відчуваєте байдужість, апатію, безнадію
- З’являються думки про те, що "все без сенсу".
"Це не означає що ви збожеволіли – це сигнал нервової системи, що їй потрібна підтримка. КПТ-терапія добре працює з такими станами, бо вчить розпізнавати та перепрограмовувати стресові реакції", – зазначає психологиня.
В умовах війни ми всі живемо з перевантаженням. Роздратування чи агресія – це не вада характеру, а наслідок нашого виснаження. Головне – не накопичувати, а випускати напругу без руйнування себе чи інших.
"Ми не можемо зупинити війну самі, але можемо навчатися зменшувати війну всередині себе", – резюмує Валентина Коник.
Вас може це зацікавити:
- Як батькам не нашкодити дитині, якщо вони емоційно вже на "нулі"
- Як розрізнити втому та емоційне вигоряння, і коли вже треба до лікаря
- Чому люди відмовляються йти до психологів, навіть коли зовсім погано
