Артеріальний тиск — це показник, на який дивляться мільйони людей щодня. Саме від нього залежить, чи скаже лікар "у вас гіпертонія", чи махне рукою: "усе в межах норми". Але, як виявилося, навіть звичайні вимірювання тонометром з манжетою можуть не показувати реальної картини.
Свіжі дослідження доводять: результати часто викривлені. Найголовніше — систолічний тиск (той, що "верхній") нерідко виявляється нижчим, ніж є насправді. А це означає, що чимало людей живуть із підвищеним тиском, навіть не підозрюючи цього.
Чому виникає похибка
Зазвичай тиск міряють класичним способом, так званим аускультативним методом. Манжета затягується на руці, повітря нагнітається, і кровотік перекривається. Потім повітря поступово випускається, а лікар або апарат "слухає" стукіт крові в артеріях. Перші удари — це і є систолічний тиск. Останні — діастолічний. На папері все виглядає чітко. Але на практиці не все так просто.
Артерія під манжетою насправді залишається здавленою довше, ніж передбачає методика. Через це "перший звук" з’являється пізніше, ніж мав би. В результаті ми бачимо цифру нижчу, ніж справжній систолічний тиск. Дослідниця Кейт Бассіл з Кембриджського університету прямо каже: "аускультативний метод — золотий стандарт, але він завищує нижній показник і занижує верхній".
Що показав експеримент
Науковці навіть зробили спеціальну модель руки, щоб побачити, що там відбувається. І помітили цікаву річ: коли манжета надувається, тиск у ділянці нижче від неї падає дуже різко. Судини залишаються сплющеними й не розкриваються одразу, навіть коли тиск з манжети знижується. Тобто момент, коли кров знову починає "стукати", настає пізніше. А це означає, що прилад показує менше, ніж у реальності.
За оцінками, через таку похибку лікарі можуть пропустити до 30% випадків систолічної гіпертонії.
Як зробити вимірювання точнішими
Дослідження підказує кілька простих рішень.
- Підняти руку перед тим, як одягати манжету. Це допомагає зрівняти тиск у судинах і робить показники стабільнішими.
- Використовувати розумніші прилади, які враховують додаткові фактори. Наприклад, вік, індекс маси тіла чи особливості тканин. Такі дані можуть допомогти апарату "скоригувати" результат саме під конкретну людину.
Чому це важливо
Здавалося б, різниця у кілька міліметрів ртутного стовпчика — дрібниця. Але для лікарів це вирішальне значення. Вчасно діагностована гіпертонія означає лікування і профілактику ускладнень: інсульту, інфаркту, проблем із нирками. А тепер уявімо, що третина таких випадків просто губиться через неточність тонометра. Виходить, людина живе з високим тиском, але офіційно вона "здоровa". І лікування починається занадто пізно.
Що варто знати пересічному українцю
Більшість із нас вимірює тиск вдома самостійно — особливо ті, хто вже має проблеми із серцем. І якщо показники здаються нормальними, ми часто розслабляємося. Але дослідження нагадує: навіть апарат може помилятися.
Тому лікарі радять:
- робити кілька вимірювань поспіль;
- міряти тиск у різний час доби;
- іноді перевіряти результат у лікарні чи аптеці на професійному обладнанні.
Тиск — це не цифра на табло, а складний процес у нашому тілі. І кожна похибка у вимірюванні може коштувати надто дорого. Вчасна діагностика рятує життя, і саме тому увага до деталей у медицині має бути максимальною.
Джерело: 5692.com.ua
