Багато хто з нас бачив цю кумедну сцену: песик крутиться навколо себе, намагаючись зловити власного хвоста. І здається, що це щось із розряду "ну просто дуркує собі". Але за цією поведінкою можуть ховатися не тільки дитяча безпосередність чи грайливість. Іноді це — дзвіночок, який варто не ігнорувати.
Коли хвіст — це просто цікава іграшка
У цуценят — усе, як у малих дітей: світ ще незвіданий, все хочеться спробувати, понюхати, побігати. І тут, уявіть, з’являється така собі "штука", що завжди поруч, але чомусь рухається. Не дивно, що хвіст стає об’єктом розваги.
Особливо це помітно у молодих собак — вони ще не зовсім усвідомлюють, що хвіст належить їм. Здається, що це щось окреме, щось, за чим можна влаштувати веселе полювання прямо посеред кімнати.
Нудьга — непомітний ворог домашніх улюбленців
З іншого боку, така поведінка може бути не від радості, а від… нудьги. Так-так, собаки теж нудьгують. Якщо ваш пес проводить дні у чотирьох стінах без ігор, спілкування та нових вражень — то розваг він починає вигадувати сам. І що маємо? Класичне "ловлю сам себе".
У таких випадках справді допомагає активність: прогулянки, ігри на свіжому повітрі, інтерактивні іграшки або хоча б добряча порція "принеси м’яча". Бо інакше хвіст перетвориться на єдину доступну "розвагу".
А як щодо уваги? Пес теж хоче бути зіркою у вашому житті
Часом улюбленець починає ганятися за хвостом, бо вже добре вивчив: "роблю так — хазяїн сміється, щось каже, реагує". І для собаки це — виграш! Увага, хоч яка — це завжди плюс.
А тепер уявіть, що кожного разу ви з посмішкою підкреслюєте цю поведінку словами типу "от розумник", "ну ти й циркач". Тварина сприймає це як схвалення і, звісно, повторює трюк. Навіть якщо в душі їй нудно чи не по собачому весело.
Щоб цього не стало забагато, радять не підкріплювати подібні дії увагою. Просто ігноруйте, але не забувайте компенсувати часом разом — з іграми, ласкою і спілкуванням.
Коли поведінка — це не гра, а симптом
От тут уже варто трохи насторожитися. Бо в деяких випадках переслідування хвоста може бути пов’язане не з емоціями, а з фізичним дискомфортом. Наприклад, якщо собака чухає, гризе чи надмірно облизує хвіст — це вже дзвіночок.
Можливі причини:
- свербіж через бліх або інших паразитів
- харчова алергія або реакція на засіб догляду
- запалення чи травма, яка болить і заважає
У таких ситуаціях — не гайте часу на здогадки. Краще зверніться до ветеринара: аналіз, огляд і правильний висновок — ось що справді допоможе.
Ще один нюанс — компульсивна поведінка
Тут уже складніше. Іноді собака ганяється за хвостом настільки часто та нав’язливо, що це схоже на ритуал. Це явище називають компульсивною поведінкою — свого роду "собачий ОКР" (обсесивно-компульсивний розлад).
Таке трапляється рідко, але якщо улюбленець буквально не може зупинитися, крутиться без кінця, аж до виснаження — це вже питання до ветеринара або навіть зоопсихолога.
А буває, що це просто "собачий характер"
Так, є песики, які від природи — трішки ексцентричні. Як і люди, вони можуть мати свої "фішки". Один любить ховатися під ковдру, інший обожнює лизати підлогу, а третій — ганяти хвіст, хоч ти трісни.
Головне — знати міру. Якщо це відбувається зрідка, без агресії, шкоди чи нав’язливості — нічого страшного. Але коли це виглядає як "зацикління", краще не зволікати з консультацією.
А що кажуть ветеринари з досвіду
Більшість ветеринарів зазначають: у 8 з 10 випадків ця поведінка — нешкідлива. Особливо у молодих собак. Але вони також наголошують: важливо вміти відрізнити гру від нав’язливої дії.
До речі, цікаво: у деяких порід (особливо мисливських та активних, як бордер-колі, джек-рассел-тер'єри) подібна поведінка буває частішою. Їм постійно потрібно чимось займатися, інакше "перегріваються".
І ще трохи з несподіваного: гени, інстинкти, ритуали
Так, є припущення, що гонитва за хвостом — це залишок давніх інстинктів. Схожа поведінка спостерігається у вовків, коли ті очищають своє тіло або позбавляються від паразитів. Тобто це не просто "розвага", а щось на кшталт ритуалу самоочищення чи внутрішньої регуляції. Цікаво, правда?
Тварини, як і діти, не завжди можуть сказати, що їм болить чи не так. Але вони завжди показують це через поведінку. І якщо ваш собака час від часу ловить свій хвіст — це може бути просто кумедна забава. А може — спосіб сказати: "мені щось некомфортно". Будьте уважні, помічайте зміни і не лінуйтеся звертатися до фахівців. Бо за простим "кружлянням навколо себе" іноді ховається більше, ніж здається.
Джерело: 5692.com.ua
