У політиці все більше говорять про покоління, яке виросло у часи війни та постійних змін. Молодь — це не тільки енергія, а й інший кут зору на державні процеси. Саме на це звернула увагу прем'єр-міністр України Юлія Свириденко під час зустрічі з учасниками проєкту "Еліта UFuture" у Запоріжжі.
Свириденко відзначила, що уряд почув запит на створення нових молодіжних рад і планує розширити інструменти, які дозволяють молодим українцям долучатися до управління країною. За її словами, мова йде не про формальність, а про реальні механізми, які дозволять тим, хто ще вчора навчався в університеті, впливати на рішення в Кабміні.
Приклад, який працює
Цікаво, що вже існують ініціативи, які довели свою ефективність. Зокрема, проєкт Create Ukraine. Він допомагав повертати українців з-за кордону, пропонуючи їм стажування в урядових структурах. Частина цих людей залишилася працювати у держсекторі. Як приклад Свириденко навела історію Романа, котрий приїхав з Китаю і взяв участь у роботі над угодою про створення зі США Інвестиційного фонду відбудови.
Молодь як ресурс
Тут варто зупинитися: уряд розглядає молодь не як "майбутнє", а вже як теперішнє. Це той ресурс, який здатен давати нові ідеї і працювати в реаліях, де кожна помилка може коштувати надто дорого. В умовах війни та реформ саме нове покоління чиновників може змінювати логіку управління, роблячи його менш бюрократичним і більш гнучким.
Свириденко підкреслила, що молодим людям не варто боятися: уряд готовий до співпраці. Це запрошення не в деклараціях, а в конкретних діях — створенні рад, програм стажувань, фондів і спільних ініціатив.
Що це означає на практиці
Фактично, держава намагається створити "соціальні ліфти", які можуть працювати швидше, ніж класичні кар'єрні сходинки. Якщо раніше молодій людині доводилося роками чекати шансу проявити себе в держуправлінні, то зараз цей процес намагаються пришвидшити. Це може стати відповіддю на відтік мізків за кордон.
Інші країни і український шлях
До речі, подібні практики є й у світі. Наприклад, у Великій Британії працює програма залучення випускників університетів до державної служби, а в Канаді діють спеціальні інкубатори ідей для молодих чиновників. Україна ж шукає власну модель, поєднуючи стажування, освітні проєкти і створення нових рад.
Молодь сьогодні — це не "потенціал", а конкретні імена, які вже зараз змінюють державу. Від уряду залежить, чи зможе він створити систему, де ці зміни стануть нормою, а не винятком. Бо питання не лише в стажуванні чи кількості рад, а в тому, чи справді голос нового покоління буде чути у владі.
Джерело: 5692.com.ua
