Поки ми ховаємося від вибухів і намагаємось втримати себе в руках, поруч із нами — ті, хто не може сказати, що їм страшно. Домашні тварини також переживають тривоги, але їхній страх часто лишається непоміченим. Розуміння їхніх реакцій та правильна підтримка є критично важливими для їхнього благополуччя у ці складні часи.
Як поводитись із домашніми улюбленцями під час тривог і вибухів
Коли навколо лунають сирени чи вибухи, тварини реагують майже миттєво. І не лише фізично — поведінка, апетит, сон, навіть контакт із господарем можуть змінитися.
Пес може почати скавуліти, кішка — сховатися у ванній і не виходити годинами. Деякі взагалі відмовляються пити воду чи їсти. А це вже загроза здоров’ю.
Що можна зробити
Насамперед — зберігайте спокій. Ваш стан — найсильніший сигнал для тварини. Вони вловлюють найменші зміни: голос, рухи, навіть дихання. Якщо ви панікуєте, тварина починає хвилюватися ще більше.
Зоопсихолог Сергій Тинина пояснює: чим менш емоційно поводиться людина, тим спокійніше почуватиметься тварина. Здавалося б, дрібниця, але тон голосу чи нервові рухи можуть погіршити ситуацію.
Ще одна річ — не змушуйте тварину залишатися там, де їй некомфортно. Якщо вона шукає, де сховатися — дайте їй таку можливість. Ліжко, ванна, під стіл — кожна знайде своє "укриття".
Невеликі дії, які можуть допомогти:
- обійміть тварину, але без тиску;
- можна легенько погладжувати її довгими рухами;
- комусь допомагає щільне "обіймаюче" покриття — наприклад, щільна кофтина або спеціальний жилет;
- залишайте улюблену іграшку чи щось зі знайомим запахом.
Але й тут треба бути обережними — не всі однаково реагують на дотики чи звуки. Те, що заспокоює одного кота, може дратувати іншого.
Що кажуть ветеринари
Іноді, якщо стрес повторюється, тварина перестає справлятися. У такому разі ветеринар може призначити заспокійливі засоби. Існують різні форми:
- нашийники з феромонами;
- таблетки;
- суспензії;
- фумігатори, які діють через повітря.
Але тут ключове — не експериментуйте самі. Самолікування, навіть у добрих намірах, може нашкодити. Все має підбиратись ветеринаром індивідуально.
До речі, у період обстрілів або постійних тривог тварини можуть хворіти частіше. І не завжди це одразу видно. Нервова система може "спрацювати" на серце, шлунок, поведінку загалом.
Зрештою:
Домашні тварини не вміють говорити, але вони — наші найближчі свідки стресу. Їм не потрібні слова, щоб відчути небезпеку. І хоча ми не можемо зупинити вибухи, ми можемо зробити усе, щоб улюбленець не відчував себе сам на сам зі страхом.
Під час війни ми всі вчимося виживати. Та водночас — залишатися людьми. А справжня людяність вимірюється не тільки ставленням до ближнього, а й до тих, хто поруч і не здатен себе захистити, адже вони повністю залежать від нашої турботи та розуміння.
Джерело: 5692.com.ua
