Коли хтось із родичів іде з життя, ми, зазвичай, думаємо про майно, яке залишилось — будинок, ділянка, можливо, рахунок у банку. Але спадщина — це не тільки про активи. Разом із правами на майно, спадкоємці отримують і те, що колись могло залишитися "за дужками" — борги. Причому все це передається за тією ж схемою: або за законом, або за заповітом.
Про ці нюанси нагадала очільниця Східного міжрегіонального управління юстиції Ірина Свистун. І краще розібратися заздалегідь, перш ніж бездумно "брати все, що залишилось".
Які зобов’язання не передаються у спадщину
Попри те, що спадкоємець може отримати чимало — і приємного, і не дуже — є категорія зобов’язань, які "разом не йдуть". Мова про особисті права та обов’язки, котрі, як кажуть, нерозривно пов’язані з самою людиною. Наприклад:
- право на аліменти або пенсію;
- виплати за шкоду здоров’ю (якщо, скажімо, хтось був потерпілим у ДТП);
- право участі в товариствах чи членство в організаціях (але тут ще можуть бути винятки — якщо це прямо прописано в установчих документах);
- особисті немайнові права (це вже, скажімо, питання честі, гідності, авторства тощо).
Так само, якщо якась з угод або зобов’язань не може бути виконана кимось іншим, окрім самого боржника, — вона автоматично "зникає" зі смертю.
Чи треба говорити кредитору, що людина померла
Якщо спадкоємці знають про борги — не важливо, великі чи дрібні, — вони мають повідомити кредитора. Наприклад, коли в спадок входить квартира, яка вже обтяжена якимось правом застави, — мовчати не вийде.
Втім, і кредитор не має сидіти склавши руки. У нього є 6 місяців із моменту, коли спадкоємці отримали офіційне свідоцтво на спадщину. Протягом цього строку він має заявити свої вимоги. Якщо ж він дізнався про прийняття спадщини пізніше — відлік починається з моменту, коли ця інформація стала йому відома. Але затягувати — ризиковано. Пропущені строки = втрачене право вимоги.
Як погашається борг і хто за що відповідає
Тут усе досить чітко. Кожен спадкоємець відповідає в межах того, що він отримав. Тобто, якщо вам дісталась третина будинку — не можна вимагати з вас погашення всіх боргів померлого. Усе пропорційно.
Важливо й інше — законом передбачено, що борг слід погасити одноразово, грошима. Але якщо домовитись із кредитором не вийшло — справа може піти до суду. І тоді майно, отримане "в натурі", — наприклад, та ж квартира або авто — буде арештоване або навіть продане, щоб покрити борги.
Можна відмовитися, але не "частково"
Досить поширене питання: чи можна прийняти, скажімо, квартиру, але не взяти на себе кредит? На жаль — ні. Спадщина приймається або вся, або ніяк. Ніяких "умов" чи "застережень" не допускається.
Але тут є й інше. Якщо спадкоємець жив із померлим під одним дахом, і за пів року не написав офіційної заяви про відмову — його автоматично вважають таким, що прийняв спадщину. Тобто, навіть якщо людина не бігала по нотаріусах — але жила разом — усе, як кажуть, "на ній".
Особливо уважними мають бути ті, хто опікується дітьми, недієздатними чи обмежено дієздатними особами. Вони стають спадкоємцями автоматично, а для відмови треба погодження від батьків, опікунів або навіть органу опіки.
Спадкування — це не просто про "отримати", це ще й про "відповідати". Приймаючи спадщину, ми беремо на себе не тільки право розпоряджатися майном, а й обов’язок розібратися з боргами, про які, можливо, і не здогадувалися. Тому перед тим, як ухвалити остаточне рішення, краще кілька разів зважити: що насправді залишилось — майно чи тягар. І чи готові ви це нести.
Джерело: 5692.com.ua
