Спадок, купівля, дарування: як зареєструвати будинок, щоб стати його власником

В Україні ви можете мати будинок, але юридично не бути його власником. І це не фантазія — це реальність, з якою стикаються десятки тисяч людей. Побудували, успадкували, купили — не важливо. Якщо майно не зареєстроване в електронному реєстрі, для держави його наче не існує. Без відповідного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) ваша власність — лише паперовий спогад або мрія, яка не має юридичної сили.

Які документи справді доводять право власності

Коли йдеться про підтвердження права власності на нерухомість — є один документ, який має значення по-справжньому. Це витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Усе інше — другорядне. Свідоцтва, договори, рішення суду — це лише пояснення, як саме право виникло. А от доказ — це саме витяг.

Юристи пояснюють це просто: якщо дані не внесені до реєстру — їх наче й нема.

Основні документи, які мають значення, якщо справа доходить до реєстрації: Ось перелік паперів, які можуть підтверджувати, що ви власник (але тільки якщо вони зареєстровані в ДРРП):

  • витяг з ДРРП (головний і визначальний документ);
  • договір купівлі-продажу;
  • дарчі (договір дарування);
  • свідоцтво про спадщину;
  • рішення суду;
  • договір довічного утримання.

Зверніть увагу: якщо у вас на руках тільки, наприклад, договір купівлі — а реєстрації в системі нема, то з юридичного боку ви досі не власник. Це як мати ключі від машини, яку не поставили на облік — їх можна показати, але не довести, що авто ваше.

Що містить витяг з ДРРП

Формально — це електронний документ, який можна отримати онлайн, у ЦНАПі чи в нотаріуса. Але суть у тому, що саме він підтверджує:

  • хто власник;
  • що це за будинок (адреса, опис);
  • кадастровий номер;
  • дата та номер реєстрації;
  • на підставі чого зареєстровано (наприклад, договір дарування);
  • чи є якісь обтяження або заборони.

Цікаво, що такий витяг можна знову отримати навіть у разі втрати паперової версії — бо всі дані зберігаються в електронному вигляді. Достатньо знати кадастровий номер або адресу.

Що з документами, виданими до 2016 року

Тут усе дещо складніше. Якщо ваш документ — це старе свідоцтво про право власності (видане через БТІ або місцеву раду до запуску електронного реєстру), то зараз воно має лише історичне значення. Воно ніби підтверджує ваше право, але тільки поки не виникає спір чи необхідність продажу. Без внесення в ДРРП ви нічого не доведете. Фактично, майно «висить» у повітрі.

А як бути, якщо будинок — у спадщині

Порядок такий:

  • Оформити спадщину в нотаріуса та отримати відповідне свідоцтво.
  • Зареєструвати цю спадщину в ДРРП.
  • Отримати витяг.

Поки ці кроки не виконані — спадкоємець офіційно не є власником. Такі ситуації часто бувають у селах чи невеликих містах: люди живуть у батьківських хатах роками, але нічого не оформлюють. А потім — продаж або суд, і починаються проблеми. Бо формально майно досі належить померлій особі.

Що з землею під будинком

Багато хто забуває, але оформити лише будинок — недостатньо. Важливо мати документи і на землю. Вони можуть бути різні:

  • державний акт на землю (кольоровий: рожевий, зелений чи синій — залежно від року);
  • витяг із Державного земельного кадастру;
  • договір купівлі чи дарування ділянки.

Але, як і з будинком, якщо ці документи не внесені в реєстр — юридично ділянка не ваша. Іноді це питання навіть складніше, ніж з будинком.

Що робити, якщо витяг загубився

Не панікувати. Отримати копію можна за 1–2 дні через "Дію", Мін’юст або в будь-якому ЦНАПі. Головне — мати паспорт, ІПН, адресу або кадастровий номер. Витяг генерується в електронному вигляді, тому зникнути безслідно він не може.

До речі, продати можна навіть частину будинку. Інколи люди не знають, що можна продати не весь будинок, а його частку. Це буває, коли майно оформлене на кількох осіб (наприклад, через спадщину). Але щоб така угода пройшла, потрібна чітка юридична основа: оформлення всіх часток, згода співвласників — або відповідне судове рішення.

Оформити будинок на дитину — реально, але є нюанси. Можна передати право власності неповнолітньому — через дарування або спадщину. Але керувати майном дитина не зможе, поки їй не виповниться 14, а до того — всі дії здійснюють батьки або орган опіки. Це варто пам’ятати, особливо при купівлі-продажу з участю дітей.

В Україні право власності — це не просто набір паперів. Це правовий статус, який потрібно зафіксувати офіційно. Без запису в ДРРП ваш будинок може бути вашим лише на словах або в вашій уяві. У сучасних умовах краще мати один витяг, ніж десяток довідок і договорів без юридичної сили. Подбайте про належне оформлення своєї нерухомості, щоб уникнути проблем у майбутньому.

Джерело: 5692.com.ua