Сучасні технології штучного інтелекту швидко розвиваються і стають невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Проте вони також відкривають нові можливості для тих, хто прагне маніпулювати суспільною думкою та поширювати дезінформацію. Однією з найбільш небезпечних форм такої маніпуляції є створення фейкових зображень і використання їх у соціальних мережах з метою впливу на громадську свідомість. Про це нещодавно попередив Центр протидії дезінформації України, звернувши увагу на небезпечне поширення фото нібито українських військових, згенерованих штучним інтелектом.
Фейкові фото як елемент інформаційної війни
Центр протидії дезінформації повідомив, що в українському сегменті соціальних мереж з’являється все більше фото, створених за допомогою ШІ, на яких зображені нібито українські військові. Такі фото часто супроводжуються емоційними закликами, зокрема привітаннями з днем народження, весіллям або іншими подіями. Однак ці дописи не є реальними. Їхнє призначення — викликати емоційний відгук, змусити користувачів взаємодіяти з постом, залишаючи коментарі або лайки. У багатьох випадках ці публікації поширюються ботами, що лише підсилює їхній вплив і прискорює просування через алгоритми соціальних мереж.
Мета і загроза фейкових публікацій
Основною метою таких дописів є створення майданчика для інформаційних маніпуляцій. Фейкові фото отримують тисячі взаємодій, що сприяє їхньому швидкому поширенню серед реальних користувачів. На перший погляд, такі пости можуть здаватися нешкідливими або навіть позитивними, оскільки демонструють українських військових у доброзичливому контексті — наприклад, на весіллі або в моменті радості. Однак їхня реальна загроза полягає в тому, що вони сприяють створенню великої аудиторії, яка не завжди критично ставиться до побаченого в мережі.
Часто люди не помічають ознак, що вказують на штучне походження фото, і охоче діляться ними, коментують або лайкають. Таким чином, поширювачі фейкової інформації отримують великий доступ до мережевих користувачів, що дозволяє їм далі впроваджувати небезпечні наративи.
Використання фейкових фото у інформаційній війні
У сучасній війні інформація є не менш важливою зброєю, ніж танки чи ракети. Росія активно використовує технології штучного інтелекту для створення контенту, який сприяє просуванню її наративів у різних країнах, включно з Україною. Центр протидії дезінформації звертає увагу на те, що фейкові фото, згенеровані ШІ, можуть бути використані не лише для маніпуляції суспільною думкою, але й для поширення пропаганди та підривної діяльності.
Такий контент може мати різні форми: від візуальних матеріалів до новин і статей, що мають на меті підривати довіру до офіційних джерел інформації та сприяти розколу в суспільстві. Зокрема, в Україні російська пропаганда часто використовує фейкові новини для підсилення паніки або створення негативного образу Збройних сил України. Фейкові фото, що поширюються під виглядом реальних, можуть допомогти створити переконливіші наративи, які можуть ввести в оману значну кількість людей.
Чому це небезпечно?
Окрім впливу на суспільну думку, поширення ШІ-згенерованих фото несе інші ризики, зокрема шахрайство. Як попереджає Центр протидії дезінформації, багато таких дописів містять шкідливі посилання. Під виглядом петиції, опитування чи іншого заклику до дії ці посилання можуть призводити до фішингових сайтів, які крадуть особисті дані або інфікують пристрої шкідливим програмним забезпеченням. Користувачі соціальних мереж, які довіряють таким постам, можуть опинитися під загрозою кіберзлочинів.
Як розпізнати фейкові зображення?
Щоб не стати жертвою дезінформації, важливо вміти розпізнавати зображення, створені штучним інтелектом. Ось кілька ознак, які можуть вказувати на те, що фото є фейковим:
- ШІ часто має проблеми з правильною генерацією облич, особливо в деталях: зуби можуть бути розташовані неправильно, очі — різних розмірів, а текстура шкіри — неприродною.
- Фейкові фото часто мають дивні фонові об'єкти або невідповідність між освітленням і тінями на обличчі та тілі.
- Штучний інтелект може створювати пози, які здаються незграбними або неприродними, а вирази обличчя можуть бути емоційно непослідовними.
- Якщо фото з'являється без конкретних деталей про подію, місце чи дату, варто задуматися, чи є воно реальним. ШІ-згенеровані зображення часто супроводжуються мінімумом інформації, що може свідчити про їх фейковість.
Джерело: 5692.com.ua
