Останнім часом ВООЗ фіксує зростання спалахів тих хвороб, які ще недавно здавалися переможеними. Кір, дифтерія, менінгіт – недуги, що колись відступили завдяки масовій вакцинації, знову нагадують про себе. І саме завдяки вакцинам людство отримало шанс навчити імунітет "заздалегідь" боротися з цими загрозами.
Як працює імуногенність
Лікар-інфекціоніст Федір Лапій пояснює: у центрі будь-якої вакцинації – імуногенність. Це здатність вакцини викликати в організмі вироблення антитіл, тобто "запустити навчання" імунної системи.
Фахівці оцінюють її двома шляхами:
- скільки людей відгукнулися на вакцину після 1–2 доз;
- наскільки сильна ця відповідь (адже антитіла можуть з’явитися і в невеликій кількості, і в дуже високій).
Чому дітям потрібні свої вакцини
У дітей імунна система реагує на щеплення по-різному. Наприклад, немовлята добре сприймають білкові антигени, саме тому їх вакцинують проти гепатиту B, дифтерії чи правця вже з перших місяців життя.
Але з полісахаридними антигенами все складніше. Діти до двох років реагують на них слабше. Тож довелося винайти так звані кон’юговані вакцини – коли полісахарид "прив’язали" до білкового носія. Це дозволило подолати природне обмеження і дати малюкам шанс на захист.
Федір Лапій порівнює це з іншими медичними відкриттями: винайдення інсуліну чи кесарів розтин теж втручання у природний порядок, але вони рятують життя.
Дорослі й старші пацієнти
Імунна система з віком слабшає. Людям після 60-ти навіть звичайна вакцина може дати менший ефект, ніж у дитини. Саме тому для літніх людей створюють спеціальні щеплення, зокрема проти грипу з підвищеною дозою антигену. Це своєрідна "підстраховка" для організму, який уже не реагує так активно, як у молодості.
Чи можна відкладати щеплення
Найефективніше – дотримуватися календаря вакцинації. Та іноді виникають ситуації, коли треба зробити дозу швидше. У такому випадку є мінімальний інтервал – 28 днів, а також так званий "чотириденний запас", коли щеплення можна поставити на кілька днів раніше.
Це стосується багатьох вакцин: проти кору, паротиту, краснухи, а також перших доз від дифтерії, кашлюку чи гепатиту B.
Важливий момент: якщо людина пропустила щеплення, починати курс заново не треба. Достатньо продовжити там, де зупинилися.
Але є нюанс. Якщо робити вакцину значно пізніше, ніж радять лікарі, дитина може залишитися вразливою саме в той час, коли ймовірність заразитися найбільша. Іноді ще й місцеві реакції, як почервоніння чи біль у місці уколу, бувають сильнішими.
Вакцинація – інвестиція в майбутнє
Знання про те, як змінюється імунна відповідь у різні вікові періоди, дозволяє формувати календар щеплень максимально ефективно. Ігнорувати його означає залишити себе чи дитину без захисту перед хворобами, які вже довели свою небезпеку. У цьому питанні головне – діяти вчасно.
Джерело: 5692.com.ua