Війна закінчиться. Можливо, не завтра й не наступного місяця, але вона завершиться. І тоді почнеться не менш складна фаза — відновлення країни. Зруйновані міста, понівечені дороги, виснажені люди. Буде потреба не просто в спеціалістах, а в людях, які зможуть узяти на себе тягар відбудови й утримати країну на плаву в перші роки після війни.
Хтось повертатиметься з фронту. Хтось — із-за кордону. А хтось тільки починатиме свою трудову історію в Україні, яка оговтується після найтяжчого періоду за останні десятиліття.
Що вже зараз зрозуміло без прогнозів
Навіть зараз, у середині 2025 року, попит на кадри стрімко зростає в окремих секторах. Особливо — у сфері послуг, освіти та виробництва. Але як тільки вщухне канонада — цей попит збільшиться в рази.
Державна служба зайнятості зауважує, що ситуація на ринку праці після війни кардинально не зміниться — просто стане ще напруженішою. І це логічно. З одного боку, повернуться мільйони українців. З іншого — держава потребуватиме повного кадрового перезавантаження в ключових галузях.
Кого шукатимуть насамперед
Військові та силовики
Армія нікуди не зникне. Навпаки — вона потребуватиме кадрового оновлення, серйозної підготовки та довготривалого навчання. Професія військового залишиться ключовою — зросте попит на офіцерів, інструкторів, саперів, зв'язківців. І, що важливо, відбори стануть жорсткішими. Паралельно — запит на поліцейських, співробітників СБУ, суддів, антикорупціонерів. Ті, хто забезпечуватиме порядок і закон на деокупованих територіях.
Медики та реабілітологи
Тут, здається, навіть пояснювати не треба. Сотні тисяч поранених, мільйони людей з травмами — фізичними і психологічними. Тому хірурги, фізіотерапевти, масажисти, реабілітологи та кардіологи — професії буквально на вагу золота.
Будівельники
Що лишилося від Бахмута, Сєвєродонецька, частини Харкова — знають усі. Масштаби руйнувань — колосальні. Потрібні мулярі, електрики, зварювальники, сантехніки, штукатури. Не просто потрібні — країна не обійдеться без них. Причому — тисячі й десятки тисяч спеціалістів.
Енергетики
Це особлива тема. Енергетична система — одна з найбільш обстрілюваних за весь час війни. І на відновлення електромереж, підстанцій, ТЕС і ГЕС підуть роки. Техніки, інженери, електромонтажники, розробники — список дуже довгий. Додайте ще фахівців із відновлюваної енергетики — і картина буде повною.
ІТ-фахівці та кібербезпека
Окрім цифровізації державних послуг, яка вже триває, зростає ризик кіберзагроз. І він тільки наростатиме. Потрібні програмісти, аналітики, кіберфахівці, системні адміністратори. Як ті, хто творитиме нові рішення, так і ті, хто охоронятиме дані.
Освітяни
Вчителі, майстри виробничого навчання, методисти, психологи в школах — їхня роль буде важко переоцінити. Нові програми, нові підходи, і, що важливо, навчання в регіонах, які пережили окупацію.
Психологи
Травма війни — не лише про фізичний біль. Це ще й мільйони історій втрат, депресій, страху. Саме тому попит на психологів зросте. Причому не лише в армії, а й у школах, лікарнях, реабілітаційних центрах.
Фахівці транспортної сфери
Нові логістичні ланцюги, зруйновані залізничні вузли, тимчасові об’їзди замість мостів — це ще один виклик. Потрібні водії, логісти, диспетчери, експедитори, механіки, залізничники. Без них не запрацює жодна відбудова.
Оборонна промисловість
Як показала війна — розраховувати лише на імпорт зброї небезпечно. Післявоєнна Україна однозначно нарощуватиме власне виробництво. Тому інженери, проектанти, технологи, менеджери оборонних підприємств — будуть затребувані постійно.
А що з "неспеціалістами"
На перший погляд може здатися, що висококваліфіковані фахівці — це все. Але ні. Зараз, як і раніше, активно шукають вантажників, двірників, працівників на склади, водіїв. Це ті, без кого не функціонує жодне підприємство. І після війни — попит лише зросте.
Джерело: 5692.com.ua
