Останні тижні в українській спільноті США відчувається певне внутрішнє хвилювання. Ймовірно, це пов’язано з появою нового "мирного плану", який активно обговорюють у Вашингтоні та Женеві. Для багатьох він видається не стільки шляхом до миру, скільки небезпечною спробою покласти на Україну тягар поступок, яких вона не може зробити.
Акції по всій країні
У різних містах Америки – від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса – українці виходили на центральні вулиці, тримаючи у руках плакати й синьо-жовті прапори. Дехто розповідає, що люди приходили з дітьми, зображали на папері мапи України, як це роблять на шкільних уроках, тільки тут мова вже про справжню боротьбу за країну.
За інформацією Vilni Media, хвиля протестів охопила десятки локацій. Головна причина – обурення 28-пунктним документом, зміст якого, здається, викликає більше запитань, ніж відповідей.
Чикаго як точка кипіння
У Чикаго зібралося кілька десятків людей, хоча, кажуть, бажаючих було значно більше, просто хтось не встиг, хтось працював. На протесті можна було почути емоційні висловлювання, де активісти називали план "ганебним".
Президентка Ukrainian Daughters Foundation Зоряна Сможаник говорила твердо: Україна не може погоджуватись на умови, які виглядають як прихована капітуляція.
До цього всього додався і символізм дня: акція відбулася саме у день вшанування жертв Голодомору, що, немов тінь, підсилювало послання протестувальників.
Пам'ять і загроза повторення
Учасники в Чикаго порівнювали можливу угоду з небезпечним поверненням до старих травм. Звучали думки, що погодитись на втрату п’ятої частини території – це погодитись із тим, що на цих землях колись робили окупанти.
Представники Ukrainian Daughters Foundation та UCCA Illinois Division наголошували, що такий документ ігнорує реальні злочини, які вже пережили українці. Це виглядало як нагадування: історію не можна викинути з розмови тільки тому, що комусь так зручніше.
Позиція американських політиків
Цікаво, що до протесту приєднався і конгресмен Майк Квіґлі, один зі співголів Українського кокусу. Його слова, хоч і стримані, показували занепокоєння тим, як авторитарні режими намагаються переписувати майбутнє цілих народів.
Він підкреслив, що підштовхування України до угоди, вигідної москві, може повторити помилки минулого, які давно стали уроком для світової політики.
Беверлі-Гіллз і ще одне гасло
На іншому узбережжі, у Беверлі-Гіллз, відбулося термінове зібрання під назвою "Справедливий мир для України". Тут об’єдналися кілька організацій – Stand With Ukraine Foundation, Globe 4 Ukraine та American Coalition for Ukraine.
Організатори говорили про те, що мир, побудований на примусі, – це лише тимчасова пауза перед новим насильством. Таку думку багато хто підтримував, бо саме українці добре знають, що означає жити між рішеннями, прийнятими у далеких столицях.
Ширший контекст протестів
ACU, що об’єднує понад сорок п’ять українських та американських організацій, ініціювала синхронні мітинги по всій Америці. Під гаслом Appeasement is not Peace люди наголошували, що поступки агресору тільки посилюють небезпеку.
Учасники говорили, що зміни у позиції США щодо України вплинуть не тільки на майбутнє Києва, а й на те, чи зможе Вашингтон і надалі вважатися лідером у питаннях міжнародної безпеки.
Кілька слів про атмосферу протестів
На багатьох акціях люди розповідали, що телефонують своїм конгресменам, надсилають листи, пояснюють, чому запропонований план виглядає небезпечним. Одна жінка сказала, що вона буквально щоранку пише звернення, бо хоче, аби її родина в Україні почула чіткий сигнал: діаспора не мовчить. Таких історій, здається, було багато – різних, коротких, інколи емоційних, але всі вони створювали відчуття спільного непокою.
Лінія непоступливості
Загальна картина протестів показує, що українці в США намагаються втримати чітку межу між реальним миром і тим, що може стати небезпечним компромісом. І хоча кожне місто мало свої особливості, сенс був один: справедливість не можна будувати на замовчуванні.
Джерело: 5692.com.ua
