Останні роки для українського ринку алкоголю стали, м’яко кажучи, переламними. І тепер, коли добігає кінця десятирічний перехідний період, наша країна підходить до моменту, коли звичні назви напоїв мають піти в історію. Зміна виглядає технічною, але вона торкнеться кожного, хто бодай раз брав у руки пляшку "коньяку" чи "шампанського".
Нові правила гри: що саме зміниться з січня
З початку 2026 року українські виробники більше не зможуть випускати алкоголь під назвами "коньяк", "шампанське", "мадера", "херес", "кальвадос" та низкою інших. Це вимога Угоди про асоціацію з ЄС. Україна погодилась охороняти понад три тисячі географічних назв, які мають прив’язку до конкретних європейських регіонів.
Умовно кажучи, якщо продукт називається "коньяк", то вироблений він має бути в окрузі міста Коньяк. Те саме зі "шампанським": тільки регіон Шампань, усе інше – ігристе вино. Логіка тут проста: назва повинна говорити про походження, клімат, технології, навіть про землю, на якій росте виноград.
Географічні назви як знак якості
Такі продукти у світі вважають своєрідною елітою: вони дорожчі, суворо регулюються, а покупець за назвою розуміє, що отримує щось особливе.
Україна, за домовленістю, мала десять років на підготовку. Період завершується наприкінці 2025-го – і правила починають діяти повною мірою.
Чи зникнуть знайомі назви з полиць у перші дні
Як пояснює перший віце-президент ТПП України Михайло Непран, зміни стосуються лише виробництва, а не продажу:
Буде поступове закінчення тих торгових партій, які були. З продажу ніхто знімати не буде і переклеювати етикетки теж.
Тобто вже розлита продукція полежить на полицях ще певний час. Поступово її замінюватимуть новими видами – з іншими назвами, але все з тією ж рецептурою.
Хто готовий, а хто – ні
Великі компанії давно розуміли, що назад дороги немає. Тому ще кілька років тому почали змінювати бренди та адаптуватися під європейські норми.
Малі та середні виробники, за словами фахівців, теж рано чи пізно приєднаються. Хтось – відразу, хтось – коли продаватиме залишки під старими назвами.
Приклад із ринку: як це робить Bayadera Group
СЕО Bayadera Group Анатолій Корчинський зазначає, що компанія вже завершила виробництво останніх партій "коньяку" Koblevo.
Всі коньяки, які ми будемо виробляти з січня наступного року, вже матимуть назву "бренді, – пояснює він.
Перехід для них – це не лише зміна слова на етикетці. Це комплекс дій: перереєстрація документів, оновлення дизайну, рекламних матеріалів, а інколи й списання певних залишків.
Коньяк чи бренді: чим вони відрізняються
Корчинський формулює це дуже чітко:
Бренді – це загальна назва для всіх дистилятів, виготовлених із виноградних або фруктових виноматеріалів і витриманих у дубі. Коньяк – це бренді, але з дуже конкретними вимогами.
Тобто різниця – не в смаку, а у географії та правилах виробництва. Те, що ми звикли називати "коньяком", тепер стане бренді, але його органолептика залишиться такою самою.
Стереотипи споживачів: у чому головна проблема
Українці історично любили "коньяк". І навіть ті, хто не є великим поціновувачем алкоголю, сприймали цю назву як щось престижне.
Непран додає:
Останні сто років ми пили коньяк, а бренді – це здавалося щось незрозуміле, з романів.
Дослідження Bayadera Group підтверджує: для багатьох бренді звучить як напій нижчої цінності. Через це можливе короткострокове падіння попиту – щонайменше, поки люди не звикнуть.
Чому ребрендинг – справа непроста
Технічний процес виробництва не змінюється. Але паперова і організаційна частина – довга історія. Потрібно оновити етикетки, рекламу, сертифікати.
У компаній залишається продукція зі старими назвами, яку вже не можна випускати на ринок. Частину доведеться списати. Для виробників це прямі збитки.
Корчинський описує ситуацію так:
Це складний і багатоетапний процес… Це непростий і болісний етап, особливо в умовах конкурентного ринку.
Відповідальність: що чекає на тих, хто порушить правила
За словами Корчинського, порушення нового порядку коштуватиме виробникам недешево:
Передбачені штрафи – від 5 до 15 мінімальних зарплат. З 1 січня 2026-го це буде 43 235 грн – 129 705 грн.
Непран зазначає, що суворість залежатиме і від реакції європейських інституцій. Під час війни можуть бути певні пом’якшення, але після її завершення контроль стане значно жорсткішим.
Досвід інших країн: приклад Вірменії
Вірменія свого часу теж опинилася перед необхідністю відмовитися від використання назви "коньяк". Це сталося у 2021-му. ЄС виділив країні 3 млн євро на ребрендинг. Тобто це не унікальний для України випадок – це загальний європейський підхід до захисту географічних назв.
Історія з відмовою від звичних назв – не про зміну традицій, а про інтеграцію в відкритий європейський ринок. Попереду ще буде період звикання: і для виробників, і для покупців. Проте напрямок руху зрозумілий – чіткіші правила, прозорість і вища відповідальність.
У контексті великих змін
Перехід на нові правила стане своєрідним тестом на готовність українського ринку працювати за міжнародними стандартами. Попри складнощі, це відкриває двері до чеснішої конкуренції та впорядкування галузі. І хоч для багатьох це звучить як відмова від частини звичних слів, насправді це шлях до більш передбачуваного й цивілізованого ринку.
Джерело: 5692.com.ua
