Тіньова зайнятість в Україні — тема стара як світ, але від цього вона не стає менш болючою. Дехто вважає, що "ну нічого страшного, всі так роблять". Насправді ж для роботодавця це може обернутися такими штрафами, що потім доведеться довго рахувати втрати.
Якщо роботодавець бере людину на роботу без трудового договору чи контракту — це вже порушення. Сюди ж можна додати й ситуації, коли людину оформлюють на пів ставки, хоча реально вона працює повний день. Або укладають договір із нефіксованим робочим часом, але фактично використовують працівника як штатного.
І найпоширеніше — зарплата "в конверті". На перший погляд, це вигідно обом: працівник отримує трохи більше на руки, а роботодавець економить на ЄСВ і податках. Але ризики величезні. Бо як тільки приходить інспектор, починаються зовсім інші розмови.
Які штрафи передбачені законом
Стаття 265 Кодексу законів про працю прямо говорить:
- якщо людину допустили до роботи без офіційного оформлення, роботодавець має заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат;
- у 2025 році ця сума складає приблизно 80 тисяч гривень за кожного працівника.
І це ще не все. Якщо підприємство або підприємець повторно попадається протягом двох років — штраф зростає утричі. Тобто вже 240 тисяч гривень за кожного.
Сума, погодьтеся, зовсім не дрібниця. Для малого бізнесу це може стати катастрофою, а для середнього — серйозним ударом по фінансах.
Чому держава настільки жорстка
Варто розуміти логіку держави. Тіньова зарплата — це не лише втрати бюджету. Це ще й мінус для самих працівників. Бо без офіційних відрахувань людина втрачає пенсійний стаж, лікарняні, офіційні гарантії. У результаті, коли стається якась біда — ані допомоги, ані компенсацій.
До речі, багато хто думає, що якщо погодився працювати "неофіційно", то це вже його особиста справа. Але коли держава виявляє такі схеми, штрафи отримує саме роботодавець. Працівника, по суті, закон захищає навіть тоді, коли він сам був не проти "конверта".
Зараз контролюючі органи часто проводять рейдові перевірки. Особливо там, де традиційно багато неоформлених людей — у сфері будівництва, сільського господарства, торгівлі. Іноді достатньо скарги від самого працівника чи конкурента, щоб інспектор з’явився на підприємстві.
Є навіть такі випадки: інспектори під виглядом клієнтів заходили в магазини чи кафе, розпитували працівників, хто вони і як оформлені. Якщо людина каже, що "я тут тимчасово, просто допомагаю" — це вже сигнал. Далі йдуть документи, перевірки і штрафи.
Що краще: ризикувати чи платити офіційно
Тут арифметика проста. Навіть якщо роботодавець економить кілька тисяч гривень щомісяця на податках, один великий штраф перекреслює цю вигоду повністю. Тому легальне оформлення виглядає набагато надійнішим варіантом.
Наслідки для бізнесу
Окрім фінансових санкцій, є ще репутаційний момент. Якщо компанію ловлять на тіньових зарплатах, інформація швидко доходить до ЗМІ або конкурентів. А це вже може вплинути на партнерів, клієнтів і навіть на доступ до держзамовлень.
Неофіційне працевлаштування може здаватися вигідним, але ціна помилки надто висока. Закон передбачає суворі штрафи, і практика показує, що інспектори цим правом користуються. Тому кожному роботодавцю варто добре подумати: що краще — зараз зекономити кілька тисяч чи потім віддати сотні тисяч.
Джерело: 5692.com.ua
