За пів року, з квітня по жовтень 2025-го, до Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло близько трьох тисяч повідомлень від громадян, юристів, правоохоронців та інших джерел. Але якщо глянути уважніше, лише кожне п’яте стало підставою для реальної перевірки. Решта — або без конкретики, або взагалі поза компетенцією агентства.
Якщо коротко про цифри
За цей час НАЗК розпочало 220 повних перевірок декларацій чиновників. 56 із них уже завершили, і виявилось, що у 39 випадках є проблеми — від неточних відомостей до підозрілих активів. У 15 деклараціях фіксуються ознаки кримінальних правопорушень, у 23 — адміністративні порушення, ще одна тягне за собою цивільну конфіскацію. Ще 16 документів містили дрібні неточності, а лише одна перевірка минула без зауважень.
Моніторинг життя і конфлікти інтересів
Цікаво, що частина повідомлень перетворилася на інший тип перевірок — так званий моніторинг способу життя. Таких було 22.Окрім цього, станом на початок жовтня НАЗК провело 79 моніторингів, пов’язаних із конфліктом інтересів. Із них — 12 завершилися приписами, два стали підставою для висновків про адміністративні порушення, ще один — про можливу корупцію. У деяких випадках склали навіть протокол.
Чому решта повідомлень "не дотягує"
Багато заяв просто не підпадають під юрисдикцію агентства. Наприклад, якщо йдеться про дії, які мають розглядати НАБУ, ДБР або Нацполіція. Такі звернення НАЗК передає далі.
Ще частина повідомлень — загальні скарги, без доказів чи конкретних фактів. Є й такі, що стосуються приватного сектору або, скажімо, сімейних лікарів — на них закон про запобігання корупції не поширюється.
Буває й так, що розбіжності у деклараціях просто не перевищують порогу в 150 прожиткових мінімумів — формально це не підстава для серйозних дій. А ще є ситуації, коли строки давності вже сплили: йдеться про старі декларації, подані до 2023 року.
Про викривачів і гроші, які їм належать
Варто нагадати: ще з 2019 року в Україні діє норма про винагороду для викривачів. За законом, якщо людина допомогла викрити корупційний злочин, після обвинувального вироку суду вона може отримати 10% від суми збитків або предмета злочину. Але не більше трьох тисяч мінімальних зарплат. І хоча норма існує вже кілька років, поки що відомо лише про два випадки, коли суд реально ухвалив рішення на користь викривачів. І обидва ці рішення вже виконані.
Між довірою і байдужістю
Залишається головне питання — як зробити так, щоб люди не втрачали віру у сенс своїх звернень. Бо якщо із трьох тисяч сигналів лише частина доходить до реальної перевірки, у громадян може з’явитися відчуття, що система не чує. А довіра — це саме той ресурс, без якого боротьба з корупцією перетворюється лише на звіти і цифри.
Джерело: 5692.com.ua
