Оренда житла по-європейськи: офіційні договори на три роки стануть обов’язковими для орендодавців

В Україні знову взялися за тему оренди житла – і цього разу серйозніше. У Верховна Рада України обговорюють ідею, яка може змінити звичні правила гри: зробити офіційні договори обов’язковими і не коротшими ніж на три роки.

Ініціативу озвучила Олена Шуляк. За її словами, нинішній ринок виглядає доволі хаотично – без чітких правил, без гарантій і, чесно кажучи, часто "на чесному слові".

Чому вирішили щось міняти

Як пояснюють у парламенті, проблема не лише в податках.

Ситуація глибша:

  • відсутність стандартів якості житла;
  • непрозорі домовленості;
  • ризики для орендарів і власників.

Люди мають бачити, що оренда в Україні — це не історія про постійний ризик… – наголосила Шуляк.

І тут складно посперечатись, бо багато хто стикався з ситуацією, коли умови змінюються буквально "на ходу".

Три роки мінімум: як це може працювати

Один із ключових моментів – довгострокові договори.

Пропозиція така: мінімальний строк оренди – не менше трьох років.

Ідея в тому, що це змусить обидві сторони виходити з тіні і працювати офіційно. Бо короткі угоди можуть обкладатися більшими податками, а довгі – навпаки, менш обтяжливими.

Тобто держава ніби підштовхує до стабільності.

Податки як інструмент впливу

Механіка виглядає доволі просто:

  • короткострокова оренда – вищі податки;
  • довгострокова – нижчі.

Якщо коротка оренда оподатковується вище, а довга – нижче, це мотивує укладати більш стабільні договори, – пояснює депутатка.

І тут, якщо подумати, логіка є. Бо багато угод зараз укладаються "на місяць-два", щоб уникнути зайвих питань.

Якість житла теж під контролем

Окрім договорів, говорять і про базові стандарти житла.

Тобто не лише папери, а й самі квартири повинні відповідати певним вимогам. Інакше – відповідальність.

Бо зараз ситуація іноді виглядає дивно: ціна як за нормальне житло, а умови – м’яко кажучи, не дуже.

Рієлтори: окрема історія без правил

Паралельно обговорюють ще одну тему – діяльність рієлторів.

І тут, як з’ясувалося, повна "вольниця". Чіткого обліку немає, а цифри різняться:

  • на ринку працює від 48 до 80 тисяч людей;
  • з них офіційно сертифіковані – лише 3–4 тисячі.

Тобто більшість – без чітких правил і стандартів.

Скільки коштують послуги і за що платять

Окрема тема – ціни.

Іноді послуги рієлтора можуть коштувати до 10 тисяч гривень. І не завжди зрозуміло, за що саме платиш.

За словами Олени Шуляк, є професіонали, які реально працюють і перевіряють документи. А є випадки, коли людина навіть не приходить на перегляд, але бере повну оплату.

І це, м’яко кажучи, викликає питання.

Що планують змінити для рієлторів

Зараз створена велика робоча група – там і агентства нерухомості, і нотаріуси, і представники влади.

Обговорюють базові речі:

  • хто такий рієлтор;
  • які послуги він має надавати;
  • чи потрібна ліцензія або акредитація;
  • що має бути прописано в договорі.

Також є ідея створити державний реєстр, де можна буде перевірити спеціаліста.

Досвід Європи і українські реалії

Паралельно дивляться на практику Європейський Союз. Там, за словами Шуляк, існують різні моделі – від жорстких до більш м’яких, але правила є всюди.

І ключове – захист клієнта.

У нас незахищені ні ті, хто здають житло, ні ті, хто користуються послугами, – підкреслила депутатка.

Джерело: 5692.com.ua