У світі альянсів, на зразок AUKUS, з часом буде ставати все більше. Оскільки вони дозволяють оперативніше реагувати на зовнішні виклики, ніж союз на 20-30 учасників.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Не тільки НАТО і ЄС. Як і навіщо Україна створює альянси з найближчими сусідами".
За словами директора Центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук, такі об'єднання будуються не тільки навколо якоїсь світлої мети, а й навколо якоїсь загрози в плані безпеки.
"В Індо-Тихоокеанському регіоні – це Китай. У нашому регіоні це Росія. Дуже важливо мати позитивний порядок денний, спільні проекти та ініціативи, але спільна загроза сприяє розвитку таких об'єднань", – пояснила Гетьманчук.
Вона зазначила, що оскільки членство України і в ЄС, і в НАТО в короткій і навіть середній перспективі знаходиться під великим питанням, то ініціативи на зразок Люблінського трикутника дозволяють Україні інтегруватися "з бокового входу".
У свою чергу експерт з міжнародної політики "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса вказав, що вступ України до ЄС і НАТО позиціонується як стратегічний курс – свого роду цивілізаційний вибір.
Він пояснив, що до НАТО ще не означає, що росіяни автоматично виведуть свої війська з окупованих територій України, а швидше навпаки це стане "червоною лінією" для Кремля і може спровокувати новий виток ескалації.
"У нас зробили з євроатлантичної інтеграції критерій успішності України і це, звичайно, обмежило наші амбіції на міжнародній арені і звузило наш коридор можливостей. У той час як світ дійсно змінюється", – зазначив Куса.
Експерт додав, що на зміну довгостроковим, колективним, орієнтованим на цінності альянсам, яким був НАТО, приходять ситуативні прагматичні союзи і коаліції за інтересами.
"Історія з Францією і США показала, що Захід давно не єдиний і це теж потрібно враховувати", – додав Куса.
