В Україні нещодавно дозволили множинне громадянство, і для багатьох це стало сигналом: можна легально мати другий паспорт. Не для втечі, а для розширення можливостей — навчання, бізнесу, свободи подорожей. Звісно, отримати громадянство країни ЄС — справа не одного дня. Але існують варіанти, де шлях до паспорта може бути відчутно коротшим.
Відновлення коріння: репатріація
Перший і, мабуть, найемоційніший спосіб — репатріація. Це коли людина не "отримує" громадянство, а відновлює те, що колись належало її родині. Наприклад, якщо ваші прабабуся чи прадід жили в Румунії чи Болгарії, можна офіційно подати документи й відновити громадянство предків.
Румунія — одна з найпопулярніших країн серед українців у цьому питанні. Закон, який діє з 1991 року, дозволяє подати заявку навіть тим, чиї родичі до третього коліна народилися або проживали на територіях, що колись належали Румунії. Це, до речі, актуально для мешканців Чернівецької області, адже до 1940 року Північна Буковина була частиною Королівства Румунія.
Болгарія також має подібну програму. Там достатньо довести етнічне походження — скажімо, мати бодай одного родича з болгарським паспортом у лінії прадідів чи прабабусь. У більшості випадків отримати громадянство можна за півтора-два роки. Для європейських бюрократичних темпів — це майже "швидкісна смуга".
Через життя за кордоном: натуралізація
Інший варіант — натуралізація, тобто класичне "прожив кілька років — отримай паспорт". Але цей шлях вимагає терпіння. Людина має жити в країні, працювати, платити податки, володіти мовою, і не порушувати законів.
Найбільш доступною з точки зору термінів сьогодні вважається Польща. Там можна подати документи вже після трьох років постійного проживання — звісно, якщо є стабільний дохід і житло. Проте нещодавно польський президент Кароль Навроцький запропонував новий закон, який може збільшити мінімальний термін проживання до десяти років. Аргумент — щоб іноземці краще інтегрувалися в суспільство.
Тож якщо хтось зараз планує "осісти" в Польщі, варто діяти швидше, поки старі правила ще діють.
Громадянство за гроші: інвестиційний шлях
Є й третій варіант — інвестиційний. Найдорожчий, але й найшвидший. Людина вкладає гроші у державу: купує нерухомість, підтримує бізнес чи робить благодійні внески — натомість отримує право на громадянство.
На сьогодні серед країн ЄС офіційно таку програму має лише Мальта. І суми там чималі: внесок у Національний фонд соціального розвитку — від 600 до 750 тисяч євро, плюс ще близько 700 тисяч на купівлю нерухомості та не менше 10 тисяч на благодійність. Але за ці гроші держава гарантує статус резидента вже через рік чи три, після чого можна подаватися на паспорт. Це, по суті, "короткий маршрут" до громадянства Євросоюзу — але з дуже високим цінником.
Межа між мрією і реальністю
Отримати громадянство ЄС — це не тільки про документи чи штампи в паспорті. Це про стабільність, свободу вибору і відчуття безпеки. Кожен із описаних шляхів — від репатріації до інвестицій — вимагає часу, коштів або коріння, але для багатьох українців це шанс почати новий етап життя. І, здається, з новим законом цей шлях став трішки ближчим.
Джерело: 5692.com.ua
