Останнім часом все частіше чути про нестачу людей на передовій. Це вже навіть не новина, а щось на кшталт фону, на якому тримається вся оборона. На цьому тлі з’явилася доволі цікава думка: використати собак і тих, хто ними займається, як додаткові очі на складних ділянках фронту. Звучить незвично, але інколи саме такі ідеї й стають тим, що змінює ситуацію.
Ідея, що з’явилася не на порожньому місці
Колишній командувач аеромобільних військ Іван Якубець запропонував досить незвичний підхід: залучити чоловіків із службовими собаками до оборони. Якщо подумати, це звучить майже буденно, але на передовій саме такі прості речі працюють найкраще. Собаки давно показують себе як природжені "датчики" руху: вони чують і бачать те, що людині складно помітити, особливо коли ворог намагається пройти тихо, дрібними групами.
Собаки замість надскладних сенсорів
Полковник наголосив, що невеликі групи бійців із собакою можуть патрулювати широкі ділянки фронту. Це щось на кшталт маленьких спостережних ланок – двоє-троє людей і пес. За словами Якубця, тварина здатна спрацювати швидше за будь-якого виснаженого військового, бо у собаки інстинкти загострені так, що жоден прилад не зрівняється. І саме раннє виявлення противника дає шанс вчасно зреагувати: або відкривати вогонь, або коригувати артилерію.
Тактика, що повертається з минулого
Російські сили, за словами експерта, діють за старою "китайською" схемою – тактикою просочування, яку колись використовували під час конфлікту за острів Даманський. Вона проста: невеликі групи заходять у проміжки між позиціями, повільно й непомітно рухаються вглиб, а потім уже в тилу з’єднуються і створюють проблему.
У таких умовах навіть незначний розрив між підрозділами стає дверима, через які ворог може пройти майже без звуку.
Що ще потрібно, окрім собак
Якубець, окрім цієї ідеї, звернув увагу й на інші кроки, без яких важко втримати ситуацію:
- масове мінування стиків між позиціями, зокрема сигнальними мінами, які спрацьовують не на ураження, а на виявлення;
- зміна управлінської моделі в ЗСУ: перехід від бригадної до корпусної системи;
- жорсткіша й системніша мобілізація, де керівництво держави бере процес під особистий контроль.
Це звучить дещо різко, але проблема очевидна: на деяких ділянках фронту роти укомплектовані лише наполовину, а інколи й менше. Тримати кілометр оборони при такому складі майже нереально, а прогалини між підрозділами стають місцями для проникнення диверсійних груп.
Коротка суть ідеї
Використання сторожових псів – це не романтична історія про дружбу людини і тварини, а цілком практичний спосіб підсилити спостереження там, де кожен метр має значення. Така тактика може стати додатковою підтримкою в умовах, коли людей бракує, а загрози лише зростають.
Іноді прості рішення стають ключовими, особливо коли фронт розтягується, а навантаження на військових збільшується щодня. Сторожові собаки не замінять армію, але можуть стати тим елементом, який допоможе закрити небезпечні проміжки та виграти додатковий час – а час на війні інколи важить більше, ніж будь-яка техніка.
Джерело: 5692.com.ua
