У темі заспокійливих крапель є одна деталь, про яку часто говорять пошепки: ці маленькі флакончики впливають на людину значно сильніше, ніж здається. І, що ще гірше, небезпека накопичується непомітно, ніби хтось щодня кладе камінчик у кишеню – спершу не відчуваєш, а згодом вже не можеш підняти ноги.
Старі назви, старі звички
Краплі з фенобарбіталом – Корвалол, Барбовал, Валокордин, Валосердин та інші – досі лишаються у багатьох вдома "на поличці". Багато хто бере їх автоматично: випити кілька крапель, коли тривожно чи коле в грудях, стало таким собі ритуалом, який передається від однієї родини до іншої.
Психіатр Євген Скрипник пояснює: ці засоби не лікують серцеві проблеми, хоч люди часто сприймають їх як щось майже універсальне. При цьому залежність формується непомітно – і, що похмуро, тримає дуже міцно.
Що ховається у флакончику
Фенобарбітал – це барбітурат. Його колись використовували для лікування судомних нападів. Але він має серйозну зворотну сторону – викликає залежність.
У багатьох країнах – від США до Японії – препарати з цією речовиною або повністю прибрали з аптек, або залишили під суворим контролем. Чимало держав навіть не дозволяють їх ввозити.
Як звичка перетворюється на потребу
Спершу діє кілька крапель – буквально 10–15. Через певний час ефект слабне, і людина збільшує дозу. А потім – непомітно може дійти й до ситуації, коли флакон випивається за один раз.
Фенобарбітал накопичується в організмі, як вода в губці. І коли тіло вже не може витримувати його рівень, починаються отруєння, зриви роботи органів, а також важка психічна та фізична залежність.
Чому серце лишається без допомоги
Світові кардіологічні протоколи – ті, на які спираються лікарі у країнах із сучасною медициною – не містять Корвалолу чи подібних засобів серед ліків від серцевих хвороб.
Людина ковтає краплі, намагаючись хоч трохи зняти тривогу, але не вирішує проблему. Виходить, що час іде, а хвороба – якщо вона є – тільки рухається вперед.
Дані про шкоду
У США та Німеччині проводили дослідження барбітуратів. Висновок виглядає доволі категорично: вони не мають клінічної користі в контексті заспокоєння, зате несуть цілу низку ризиків.
Серед можливих наслідків тривалого прийому:
- погіршення пам’яті;
- барбітуратове слабоумство;
- проблеми з печінкою;
- порушення роботи нирок;
- зниження статевої функції;
- депресивні стани;
- хронічне отруєння бромом.
Багато людей прагнули зменшити напругу, а отримали набір нових проблем, які потребують тривалого лікування.
Чому найбільше ризикують люди старшого віку
Для старшого покоління ці краплі – щось на кшталт "перевіреного засобу". Вони доступні без рецепта, недорогі і швидко формують звичку. Через це люди можуть роками жити від флакончика до флакончика, навіть не помічаючи, як ті краплі керують їхнім станом.
Що можна робити натомість
У продажу є інші заспокійливі засоби, менш ризиковані. Але навіть вони потребують консультації з лікарем, бо причини тривоги чи стискання в грудях можуть бути різними.
Тут важливо одне: знайти справжнє джерело симптомів і лікувати його, а не прибирати верхівку, залишаючи корінь проблеми недоторканим.
Коли краплі не лікують
Фенобарбітал у складі Корвалолу та схожих препаратів не відновлює роботу серця. Натомість він здатний викликати залежність, погіршувати пам’ять та отруювати органи. Заборони й обмеження в різних країнах – це не формальність, а наслідок багаторічних досліджень.
Шукати "краплі для заспокоєння" без розуміння причин – шлях у бік нових проблем. Лікар допомагає розібратися раніше, ніж наслідки встигають нашкодити.
Проблема з барбітуратами в тому, що вони створюють ілюзію допомоги, але не дають реального лікування. І коли людина довго спирається на таку ілюзію, ризики з часом переважають усе інше.
Джерело: 5692.com.ua
