Уявіть собі країну, де навіть діти міністрів та високопосадовців служать у війську. Причому не просто "для галочки", а в бойових частинах, де є реальний ризик. Саме такою є Ізраїль, про що розповів посол цієї країни в Україні Міхаель Бродський.
В Ізраїлі правила прості: після школи — до армії. І це стосується як хлопців, так і дівчат із 18 років. Посол пояснив, що уникати служби не прийнято, а навпаки — молодь бачить у цьому почесний обов’язок. Такої системи не побудуєш за день, це результат багаторічної традиції, сформованої в умовах постійних загроз.
Хто має винятки
Звісно, є певні виключення. Наприклад, ті, хто через релігійні переконання не можуть служити, мають альтернативу — працюють у соціальних проєктах чи продовжують навчання в релігійних школах. Те ж стосується й арабського населення країни.
А ще цікава історія з лікарями: вони спершу отримують освіту, а потім уже долучаються до війська, причому не на стандартний термін, а довший — зазвичай до п’яти років. Їхня робота вже спрямована на те, щоб служити за своїм фахом. Але якщо виключення відкласти, більшість молоді все ж іде в армію одразу після школи.
"Відкосити" не модно
Бродський також зазначив, що в Ізраїлі практично немає людей, які намагаються уникнути армії. Навпаки, навіть ті, кого не беруть через стан здоров’я, просять дозволу долучитися хоча б як волонтери. Для багатьох це справа честі — відслужити й зробити свій внесок у захист країни.
Особливість армії Ізраїлю
Основою обороноздатності Ізраїлю є резервісти. Регулярне військо невелике, але завдяки резерву в разі надзвичайної ситуації за 24–48 годин мобілізуються сотні тисяч бійців. Це, до речі, один із ключових факторів оперативності ізраїльської армії.
Чесність перед суспільством
За словами посла, в Ізраїлі неможлива ситуація, коли діти чиновників чи дипломатів не служать у війську. Всі рівні перед законом і перед обов’язком. Такий підхід сильно впливає на мотивацію: люди бачать, що начальники відправляють своїх дітей у бойові частини на рівні з усіма.
Звісно, ніхто не хоче гинути, але всі розуміють, що це частина обов’язку. І це нормально для Ізраїлю, — наголосив Бродський.
Цікаво, як такий підхід сприйнявся б в Україні, де часто лунають розмови про несправедливість у розподілі обов’язків серед різних верств населення? Можливо, нам теж варто придивитися до цієї моделі.
Джерело: 5692.com.ua
