Зоолог назвав причини нетипової поведінки хижаків у 2026 році
В Україні дедалі частіше фіксують появу лисиць у містах. Тварини не лише заходять у житлові райони, а й поводяться значно сміливіше, ніж раніше. Причина – не лише розширення міст, а й зміни у поведінці тварин через війну та заборону полювання.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україн Ігор Дикий.
Читайте також: Лисиця вийшла на полювання у Карпатах: рідкісне відео з фотопастки
Чому тварини все частіше з’являються в містах
За словами експерта, одна з головних причин – розростання міст і скорочення природного середовища.
"Урбоекосистема розростається – ми розбудовуємо міста і тваринам нема куди відійти. Частина екологічно пластичних видів, як лисиці, борсуки, куниці, починають пристосовуватися до життя біля людей", – пояснює Дикий.
Тобто йдеться не про "аномалію", а про адаптацію – деякі види вчаться виживати поруч із людиною.
Як війна змінила поведінку лисиць
Окремий фактор – повномасштабна війна і пов’язана з нею заборона полювання. За словами зоолога, нинішнє покоління лисиць виросло вже в інших умовах. Якщо раніше людський запах означав небезпеку, то зараз цей зв’язок зник.
"Ті лисиці, які народилися під час війни, не бояться людини, бо для них людина не є тотожною смерті", – зазначає експерт.
Раніше тварини уникали людей інстинктивно, адже це було пов’язано з ризиком бути впольованими. Тепер цей досвід відсутній, і поведінка змінюється.
Чому не можна підгодовувати диких тварин
Експерт наголошує, що поява тварин у містах – це ще й відповідальність людей.
Найпоширеніша помилка – підгодовування. Воно здається безпечним, але має наслідки.
По-перше, тварини звикають до легкої їжі і втрачають навички самостійного пошуку. По-друге, вони починають частіше контактувати з людьми. Крім того, дикі тварини можуть переносити інфекції, тому важливо зберігати дистанцію.
Чи можлива повна заборона полювання
В Україні нещодавно з’явилась петиція про повну заборону полювання. Однак, за словами Дикого, це питання не має простого рішення.
Він пояснює, що полювання – це не лише про здобич, а й про систему управління популяціями.
Є мисливці, які:
- дбають про екосистему,
- проводять біотехнічні заходи,
- підгодовують тварин,
- контролюють чисельність.
Водночас існують браконьєри, яких не цікавлять наслідки.
"Їх цікавить сам процес – здобування тварини, а не те, чи відновиться популяція", – каже експерт.
Саме тому повна заборона полювання, за його словами, не працює – це підтверджує і європейський, і світовий досвід.
Що зміниться далі
За словами зоолога, ключове завдання – знайти баланс між охороною природи і регулюванням чисельності тварин.
Полювання має відбуватися:
- в межах закону,
- без шкоди для популяцій,
- з урахуванням екосистеми.
Що це означає для людей
Зустрічі з дикими тваринами у містах можуть ставати частішими. Але це не означає, що вони безпечні або "приручені". Головне правило – не контактувати з ними і не втручатися у їхню поведінку.
Адже зміни у дикій природі – це наслідок не лише війни, а й того, як люди взаємодіють із довкіллям.
Раніше РБК-Україна писало, що через заборону полювання в Україні різко зросла чисельність диких тварин, зокрема лисиць, що призвело до поширення небезпечних хвороб, передусім сказу. Експерти попереджають, що ситуація становить загрозу для людей і тварин, а ефективним способом стримування залишається контроль популяції хижаків.
Так, наприклад, нещодавно лисеня зайшло до магазину у Львові.
