Національний банк України готується запровадити ліміти на грошові перекази з картки на картку. Обмеження стосуватимуться суми переказів, кількість залишиться без змін, а нові правила набудуть чинності у середині вересня.
РБК-Україна докладніше розповідає про те, що зміниться, коли та чому.
Зміст
-
Чому вводять ліміти та до чого тут "дропи"
-
Що обговорювалося та до чого прийшли
-
Які ліміти є зараз та як робити перекази за новими правилами
Чому вводять ліміти та до чого тут "дропи"
Про те, що Нацбанк готує проект рішення щодо обмеження карткових переказів, стало відомо у травні. Тоді ж регулятор уточнював, що йдеться виключно про перекази з карти на карту між фізичними особами – так звані P2P-операції.
Обмеження базуються на квітневому рішенні РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу. Встановлювати ліміти на вхідні транзакції не планують. Щоб не ускладнювати, наприклад, діяльність волонтерів, які збирають гроші на армію чи гуманітарні цілі. Крім того, за наявності підстав ліміти можуть збільшуватись.
Як пояснили в НБУ, на фінансовому ринку фіксується аномальне використання банківських рахунків фізосіб як транзитних для переказу та відмивання грошей.
"Це десятки тисяч рахунків, які можуть використовуватися для маскування незаконної діяльності під звичайні операції. Такі схеми стають гострою проблемою на рівні держави через можливість ухилення від сплати податків під час війни, організації фінансування інформаційних компаній та диверсій з боку Росії, ведення незаконної господарської діяльності тощо", – зазначив регулятор.
Через банківські рахунки гроші відмиваються за схемою з "дропами". Це люди, які передають доступ до банківських реквізитів. Через їхні рахунки переказуються гроші, отримані внаслідок кіберзлочинів, торгівлі зброєю, наркотиками чи інших "тіньових" операцій.
За короткий час через карти "дропів" проводять сотні Р2Р-переказів на суми, що не збігаються із заявленими доходами. Найчастіше погоджуються бути "дропами" пенсіонери, студенти з низьким рівнем надходжень на рахунки чи представники соціально незахищених верств.
Причому свідомо чи ні, така людина стає співучасником злочину та псує свою платіжну історію.
Проблему виявили після посилення наглядових заходів, коли банки привели свій фінмоніторинг до належного рівня, що сприяло викоріненню схеми так званого "міскодингу" (підміна призначення платежу), зростанню операцій на рахунках операторів азартних ігор та податкових надходжень від грального бізнесу.
Після цього "тіньовий ринок" почав розкручувати схему з "дропами". За даними НБУ, сума та кількість P2P-перекладів демонструє стійке зростання з осені 2023 року, і минулого року обсяги транзакцій з картки на карту зросли з 210 млрд до 247 млрд гривень на місяць. Причому зростання перевищує обсяги покупок і переведення в готівку коштів, що говорить про аномалії в даному сегменті платежів.
"Ми побачили, що українці дають свої картки в оренду. Ви віддаєте свою карту в оренду злочинцям, наркодилерам, тим, хто забезпечує роботу незаконних казино і по вашій карті проходять розрахунки, а ви насправді не маєте жодного стосунку", – пояснював у травні голова правління НБУ Андрій Пишний.
Що обговорювалося та до чого прийшли
Важливо повторити, що передбачені ліміти виключно на вихідні операції з картки на картку. Тобто стосуються лише P2P-переказів, операції за реквізитами IBAN доступні без обмежень.
Спочатку пропонувалося запровадити ліміт до 30 переказів та до 100 тисяч гривень на місяць. За розрахунками Нацбанку, це рішення не вплине на операції 95-98% українців.
Ще минулого місяця ініціатива активно обговорювалася із волонтерами. У недавньому інтерв'ю для "Економічної правди" Пишний зазначив, що після анонсу змін НБУ нарвався на шквал критики та нерозуміння. Але кілька зустрічей із волонтерами та роз'яснення знизили градус.
"Це означає, що ми органічно підходимо до ухвалення рішення, яке Національний банк комунікував… Я думаю, що зараз ми фіналізуємо остаточне рішення, а наступного тижня (з 12 по 18 серпня, – ред.) розглядатимемо його на правлінні", – додав він.
Днями його заступник Дмитро Олійник повідомив, що від ліміту у 30 вихідних перекладів таки вирішили відмовитися. Тобто готується ліміт лише на рівні 100 тисяч гривень з однієї картки. Який при цьому не враховуватиме перекази волонтерам.
Очікується, що Нацбанк оголосить остаточне рішення вже завтра, 15 серпня. У такому разі нові правила набудуть чинності за місяць – з 15 вересня .
Які ліміти є зараз та як робити перекази за новими правилами
На сьогодні в банках діють внутрішні ліміти на кількість та суму вихідних P2P-транзакцій.
Зокрема, клієнт "ПриватБанку" може робити до 200 переказів на місяць по Україні та до 20 за кордон. Ліміт за сумою – 1 млн гривень по Україні та 100 тисяч гривень за кордон.
Клієнт Ощадбанку" може переказати до 150 тисяч гривень на місяць і зробити не більше 50 операцій на місяць. У той же час ті, хто має картку Monobank, можуть робити до 150 переказів на місяць, а ліміт на суму визначається лімітом платіжних систем – еквівалент 10 тисяч доларів для MasterCard і 25 тисяч доларів для Visa.
Зважаючи на все, з середини вересня буде встановлено єдиний ліміт у 100 тисяч гривень на вихідні перекази в кожному банку.
Але як бути, якщо треба переказати більше? Оскільки нові правила стосуються P2P-переказів, вочевидь слід частіше використовувати IBAN-перекази. Як правило, комісія за них не вища, якщо перекидати з картки на картку, а деякі банки взагалі не знімають відсотки.
В цьому випадку перекази не будуть миттєвими. Сама система IBAN працює 24/7, але банки не обробляють платежі у такому режимі. Часто для переказу потрібно до трьох робочих днів. Також обов'язково слід зазначати призначення платежу. А ще у такому разі треба знати 29-значний код IBAN. Тому для переказу слід заздалегідь попросити номер рахунку одержувача, який можна дізнатися у реквізитах його банківського рахунку у тому ж мобільному додатку.
Другий спосіб – мати рахунки та карти в різних банках. У такому разі навіть із картки на картку можна переводити більше 100 тисяч гривень на місяць. Якщо є дві карти, то до 200 тисяч гривень, якщо три – до 300 тисяч.
Також велику суму, наприклад, на дорогу покупку можна провести переказом через касу вашого банку. У такому разі фінансова установа точно візьме додаткову комісію.
При підготовці матеріалу використовувалися: повідомлення Нацбанку, заяви голови НБУ Андрія Пишного та його інтерв'ю для "Економічної правди", заяви заступника голови НБУ Дмитра Олійника.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
