До кінця 2025 року сума військової підтримки України від країн НАТО сягне близько 50 мільярдів доларів. Це фактично той самий рівень, що й у попередньому році. Якщо подивитись уважніше, то вже з січня союзники виділили майже 33 мільярди.
Про такі цифри розповів голова військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera.
Що думають у Брюсселі
На запитання журналістів про те, куди рухатиметься Альянс далі, коли переговорний процес фактично завис, генерал відповів доволі прямо: підтримка триватиме й навіть може збільшитися. За його словами, українська сторона шукає можливостей для діалогу, однак Москва — навпаки — затягує час.
Драгоне припустив, що додатковий ефект можуть мати нові санкції проти Кремля, які здатні підсилити внутрішній тиск на Путіна. І головна мета — створити для Києва умови, коли за стіл переговорів він сяде не з позиції слабшого, а з позиції сили.
PURL — дивне слово, але важлива суть
Окрема історія — програма PURL. Назва складна, але суть зрозуміла: Київ формує список того, що йому конче потрібно, а союзники оплачують замовлення в США. От і все.
Зараз за цим механізмом уже погоджено понад 1,5 мільярда доларів. Наприклад, у серпні Німеччина пообіцяла пів мільярда на новий пакет. Там і системи протидії дронам, і ракети, і просто боєприпаси різних калібрів. Розподіл озброєння йде через структури НАТО у Німеччині, і це не дивно — Берлін давно став одним із головних донорів Україні.
Миротворці: питання, яке зависло в повітрі
Ще одне питання, яке часто піднімається в медіа, — чи здатне НАТО направити в Україну миротворчий контингент. Росія відкрито виступає проти такої ідеї, а в самому Альянсі, за словами Драгоне, розмов про це ще навіть не було.
Генерал наголосив: такі речі обговорюються у площині великої міжнародної політики. Так, подібні ініціативи звучали від окремих країн, але в масштабі НАТО — ні.
І навіть якби колись до цього дійшло, виникло б багато питань. Хто визначатиме, хто саме порушив угоди? Які території слід охороняти? Чи будуть миротворці лише спостерігати, чи й відкривати вогонь у разі загрози? На яку зброю вони можуть покладатися? Поки що відповіді на все це відсутні.
Баланс між допомогою і безпекою союзників
Голова військового комітету підкреслив: перш за все НАТО думає про безпеку власних громадян. Але це не суперечить продовженню підтримки України, бо саме її стійкість знижує ризики для країн Альянсу. Власне, у Брюсселі чудово розуміють, що український фронт — це і є лінія оборони всієї Європи.
Поточна позиція НАТО виглядає як тонка лінія між рішучістю допомагати Україні й небажанням робити передчасні кроки, які можуть затягнути Альянс у прямий конфлікт. Тому ставка робиться на зброю, фінанси й політичний тиск, а питання миротворців залишається десь у тіні. Зараз головне завдання — щоб Україна залишалася сильною та мала ресурс для власної боротьби.
Джерело: 5692.com.ua
