Вперше за довгий час пацієнти реально відчули: похід до аптеки не б'є по кишені так, як раніше. І справа не у знижкових наліпках на вітринах — причина глибша. Почалася масштабна реформа фармацевтичного ринку, і її результати вже видно неозброєним оком. МОЗ звітує: аптеки втратили право накручувати "повітря" у вигляді прихованих маркетингових відсотків. А це означає, що на касі — чесніша ціна, без непомітної націнки за "красиве місце на полиці".
Прозорість замість маркетингу: заборона прихованих націнок
Раніше виробники доплачували аптекам, щоб їхні препарати були на видному місці. А аптеки, своєю чергою, перекладали ці витрати на нас із вами — кінцевих покупців. Тепер це офіційно заборонено. І саме це дозволило знизити вартість сотень популярних ліків.
Першими на нові правила відгукнулися українські виробники: дев'ять найбільших фармкомпаній погодилися на зниження цін одразу на 100 популярних препаратів. І не на пару гривень — у середньому на 30%. Потім приєдналися ще 26 компаній. І процес пішов хвилями — як у добрій реформі й має бути.
"ЄС-8", каталог цін і нові обмеження: інструменти для стабілізації ринку
Щоб утримати ефект, МОЗ запустило одразу кілька інструментів. По-перше, ввели чіткі граничні націнки. Тепер аптеки не можуть ставити ціну "як заманеться". По-друге, тимчасово призупинили дію маркетингових договорів між аптечними мережами й виробниками. Це ті самі угоди, через які ціна ліків зростала ледь не вдвічі — і зовсім не через інгредієнти.
Ще один важливий крок — механізм "реферування" за моделлю "ЄС-8". Суть у тому, що граничну ціну на ліки визначають на основі цін у восьми європейських країнах. Тобто не можна продавати дорожче, ніж у Польщі чи Литві — умовно кажучи.
А для повної прозорості впровадили Національний каталог цін. У ньому зафіксовані максимальні ціни, за якими виробники чи імпортери можуть відпускати ліки. І аптеки мають цьому підпорядковуватися.
Відчутний результат: ліки дешевшають не на словах, а на касі
Зниження ціни — не на словах, а на касі. Перші 100 популярних українських ліків подешевшали на 30%. Ще 273 позиції — в середньому на 16%. І це не "акція до п’ятниці", як сказав заступник міністра Едем Адаманов, а результат домовленостей, перегляду умов і запуску нових механізмів.
Так, все це — не одномоментне рішення. Не клацання пальцем. Це було непросто: домовитись із виробниками, аптеками, усунути чинні схеми. Але процес пішов. І головне — він триває.
Компроміси для стабільності ринку: баланс між доступністю та прибутковістю
Водночас уряд не залишив бізнес без інструментів. Виробникам дозволено витрачати до 20% від продажу на маркетинг для безрецептурних препаратів. А аптеки отримують компенсацію в розмірі 3% за облік залишків рецептурних ліків. Такий компроміс, на думку МОЗ, дозволяє зберігати прибутковість аптечного бізнесу, не ламаючи ринку й не тиснучи на покупця.
Передумови змін: рішення РНБО та дорожня карта МОЗ
Поштовхом до змін стало рішення РНБО наприкінці 2023 року. Президент своїм указом доручив Кабміну навести лад у ціноутворенні на ліки та зробити їх доступнішими. Уже в січні 2024 року Міністерство охорони здоров’я разом із Міністерством економіки презентували цілу дорожню карту: обмеження націнок, каталог цін, реферування, заборона маніпуляцій на ринку.
У лютому домовились про зниження цін на сотню препаратів. У березні стартував Нацкаталог. А в квітні — Держпродспоживслужба почала перевірки аптек. Реформа поступова, але динамічна.
Це не про красиві слова. Це — про зміну системи. Реформа — не про гучні заяви. Вона про те, щоб кожен пацієнт, який заходить до аптеки, бачив перед собою реальну ціну на ліки, а не фінальний результат кількох маркетингових "накруток".
Джерело: 5692.com.ua
